Paroles et traduction Kozak System - My Bogy

My Bogy

Дощ над озером означає для риб
Лиш дорогу до неба, сусіднього з раєм
Але зграї сріблясті пірнають углиб
І беззвучно вмирають, а ми не вмираєм
Ми ховаєм в кишені тютюн про запас
Номери телефонів, ключі, амулети
Від зрад, але зради весь час
Переслідують нас, пролітають комети
У вологій траві прослизають вужі
Саламандри мандрують, повзуть черепахи
Нам ніколи, мабуть, не дійти до межі
За котрою немає ні смутку, ні часу
Бо під дахом чужим ми марнуємо ніч
Віч-на-віч із собою, безжальні, мов діти
І крізь сльози не бачимо власних облич
І крізь сміх не уміємо просто радіти

Ми, ми - Боги, ми - Боги
Ми, ми - Боги, ми - Боги

Наші вікна виходять на площі й мости
На перони вокзалів, на вежі і брами
Вечорами складаємо довгі листи
А під ранок лиш попіл летить за вітрами
Нам апостолів не назбирати й восьми
Але й ті розбіжаться, ми завжди в дорозі
На гучних перехрестях стрічаємось ми
А прощаємось похапцем десь там на розі
Нас ніхто не впізнає, хоч знають усі
Отже, завжди втікати – це просто потреба
Або звичка, принаймні ще й досі осі
Обертання не знайдено нашому небу
Ми любити себе дозволяєм, але
Нам любити навзаєм не вільно нікого
I життя наше вічне нікчемне мале
І безглузде в відсутності справжнього Бога

Ми, ми - Боги, ми - Боги
Ми, ми - Боги, ми - Боги

Нам би крихту надії, повітря, води б
Адже нас небагато, а скільки – не знаю
Дощ над озером, що означає для риб
Для нас він нічого не означає
Тож, над озером, що означає для риб
Для нас він нічого не означає
Тож, над озером, що означає для риб
Для нас він нічого не означає

Ми, ми - Боги, ми - Боги
Ми, ми - Боги, ми - Боги
Ми, ми - Боги, ми - Боги
Ми, ми - Боги, ми - Боги

Мои Боги

Дождь над озером для рыб означает
Лишь дорогу в небо, соседствующую с раем,
Но стаи серебристые ныряют вглубь
И беззвучно умирают, а мы не умираем.
Мы прячем в кармане табак про запас,
Номера телефонов, ключи, амулеты
От измен, но измены всё время
Преследуют нас, пролетают кометы.
В сырой траве скользят ужи,
Саламандры блуждают, ползут черепахи.
Нам никогда, наверно, не дойти до черты,
За которой нет ни печали, ни тягостного часа,
Ведь под чужой крышей мы тратим впустую ночь
Один на один с собой, безжалостные, словно дети,
И сквозь слёзы не видим лиц своих,
И сквозь смех не умеем просто радоваться жизни этой.

Мы, мы - Боги, мы - Боги,
Мы, мы - Боги, мы - Боги.

Наши окна выходят на площади и мосты,
На перроны вокзалов, на башни и врата.
Вечерами мы пишем длинные письма,
А под утро лишь пепел летит за ветрами.
Нам апостолов не собрать и восьми,
Да и те разбегутся, мы вечно в пути.
На шумных перекрёстках встречаемся мы,
А прощаемся наспех где-то там, на углу.
Нас никто не узнает, хоть знают все.
Значит, вечно бежать – это просто нужда
Или привычка, по крайней мере, пока
Вращения не найдено нашему небу.
Мы позволить любить себя можем, но
Нам любить взаимно не дано никого,
И жизнь наша вечная никчёмная мала
И бессмысленна в отсутствии истинного Бога.

Мы, мы - Боги, мы - Боги,
Мы, мы - Боги, мы - Боги.

Нам бы крошку надежды, воздуха, воды бы,
Ведь нас не так уж много, а сколько – не знаю.
Дождь над озером, что означает для рыб,
Для нас он ничего не означает.
Итак, над озером, что означает для рыб,
Для нас он ничего не означает.
Итак, над озером, что означает для рыб,
Для нас он ничего не означает.

Мы, мы - Боги, мы - Боги,
Мы, мы - Боги, мы - Боги,
Мы, мы - Боги, мы - Боги,
Мы, мы - Боги, мы - Боги.