Paroles et traduction Krechet - Ти

Ти

Як і ти я не можу втримати слово
Рветься назовні димом заковане
Важко прибратись у мозку
Всередині пусто, хоч і є досвід
П'ю вечорами багато спиртного
До ранку я сам, як і ти із собою
Думаю, як і ти
Як іти і куди?
Кидав, як і ти, та в мені нікотин
Як і ти припускаю, який жити сенс?
Як все розтало, знов хмара з небес
З якої на голову кров ллється тих
Кого цінував і любив, як і ти

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Як і ти ледь не здався я вкотре
Не впав, не зламався я, ніби непотріб
Я прагнув із вірою жити у серці
І правдою тою гіркою в мистецтві
Як ти я ховаюсь у стінах постійно
І так, мені чхати на поле медійне
Та біль повертається знову і знову
Я всю, як і ти її в слово і в слово
Те слово на музику, музику вам
Ніби скував матеріал із травм
Шрамів, порізів і ран молодих
Від тих, в кого вірив колись, як і ти

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Ты

Как и ты, я не могу сдержать слово,
Рвется наружу дымом заковано.
Тяжело прибраться в голове,
Внутри пусто, хоть и есть опыт.
Пью вечерами много спиртного,
До утра я сам, как и ты сама с собой.
Думаю, как и ты,
Как идти и куда?
Бросал, как и ты, но во мне никотин,
Как и ты, допускаю, в чем жить смысл?
Как все растаяло, вновь хмара с небес,
Из которой на голову льется кровь тех,
Кого ценил и любил, как и ты.

Не молчи, что никогда,
Не кричи ты — навсегда.
Смерти кается доля,
Жизнь смерти не рада.
Кровь погибших — водица,
Вода снова на небо,
Лишь в памяти лики
И дождем на нас твердо.

Как и ты, едва не сдался я в который раз,
Не упал, не сломался я, будто не нужный.
Я стремился с верой жить в сердце
И правдой той горькой в искусстве.
Как и ты, я прячусь в стенах постоянно,
И да, мне плевать на поле медийное.
Но боль возвращается снова и снова,
Я всю ее, как и ты, в слово и в слово.
То слово на музыку, музыку вам,
Словно сковал материал из травм,
Шрамов, порезов и ран молодых
От тех, в кого верил когда-то, как и ты.

Не молчи, что никогда,
Не кричи ты — навсегда.
Смерти кается доля,
Жизнь смерти не рада.
Кровь погибших — водица,
Вода снова на небо,
Лишь в памяти лики
И дождем на нас твердо.

Не молчи, что никогда,
Не кричи ты — навсегда.
Смерти кается доля,
Жизнь смерти не рада.
Кровь погибших — водица,
Вода снова на небо,
Лишь в памяти лики
И дождем на нас твердо.

Не молчи, что никогда,
Не кричи ты — навсегда.
Смерти кается доля,
Жизнь смерти не рада.
Кровь погибших — водица,
Вода снова на небо,
Лишь в памяти лики
И дождем на нас твердо.