Paroles et traduction Krechet - Що якщо

Що якщо

Що якщо ми щезнемо, як крапля дощу зазвичай?
Все навколо стане темним, як квадрат Малевича
Ми в ньому не звук, не колір і ми навіть не стан
Ми ніби десь є, та насправді нас ніде вже нема

Тут не почути брехні, не побачити зради
Не співають пісні, всі покинули чати
І мовчання заміняє діалоги й цитати
І гілки засохли, на стане син татом
Уявіть, що працює тут тільки ваш мозок
Те що надумав - буде думкою просто
Це неможливо, як торкнутися носа
Чи погано жилося, ще коли вам жилося?
Завтра не треба вставати рано
В алко не треба пірнати ранам
Нам тут більше не буде погано
Нам тут більше не бути Богами

Що якщо ми щезнемо, як крапля дощу зазвичай?
Все навколо стане темним, як квадрат Малевича
Ми в ньому не звук, не колір і ми навіть не стан
Ми ніби десь є, та насправді нас ніде вже нема

Я задумався, старість, яка вона?
З моїм способом життя нелегка вона
Так і залишиться в крані моєму вода
А на столі стоятиме порожній стакан
Вже не радують свята, як раніше
Із кожним роком тільки більше
Все ніби щезає, а що є? Тільки біль ще
У треках стільки підказок – Код да Вінчі
Завтра не треба вставати рано
В алко не треба пірнати ранам
Нам тут більше не буде погано
Нам тут більше не бути Богами

Що якщо ми щезнемо, як крапля дощу зазвичай?
Все навколо стане темним, як квадрат Малевича
Ми в ньому не звук, не колір і ми навіть не стан
Ми ніби десь є, та насправді нас ніде вже нема

Что если

Что если мы исчезнем, как капля дождя обычно?
Всё вокруг станет тёмным, как квадрат Малевича,
Мы в нём не звук, не цвет и мы даже не состояние.
Мы как будто где-то есть, но на самом деле нас нигде уже нет.

Здесь не услышать лжи, не увидеть предательства,
Не поют песни, все покинули чаты.
И молчание заменяет диалоги и цитаты,
И ветви засохли, не станет сын отцом.
Представь, что работает тут только твой мозг,
То, что надумал - будет просто мыслью.
Это невозможно, как коснуться носа,
Плохо ли жилось, ещё когда ты жила?
Завтра не нужно вставать рано,
В алкоголь не нужно нырять ранам,
Нам здесь больше не будет плохо,
Нам здесь больше не быть Богами.

Что если мы исчезнем, как капля дождя обычно?
Всё вокруг станет тёмным, как квадрат Малевича,
Мы в нём не звук, не цвет и мы даже не состояние.
Мы как будто где-то есть, но на самом деле нас нигде уже нет.

Я задумался, старость, какая она?
С моим образом жизни нелегка она.
Так и останется в кране моём вода,
А на столе будет стоять пустой стакан.
Уже не радуют праздники, как раньше,
С каждым годом только больше…
Всё будто исчезает, а что есть? Только боль ещё.
В треках столько подсказок – Код да Винчи.
Завтра не нужно вставать рано,
В алкоголь не нужно нырять ранам,
Нам здесь больше не будет плохо,
Нам здесь больше не быть Богами.

Что если мы исчезнем, как капля дождя обычно?
Всё вокруг станет тёмным, как квадрат Малевича,
Мы в нём не звук, не цвет и мы даже не состояние.
Мы как будто где-то есть, но на самом деле нас нигде уже нет.