Paroles et traduction MONATIK - І навіть, якщо в мене залишився лише день…

І навіть, якщо в мене залишився лише день…

І навіть якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я
Назад вже вороття немає
Будинок рідний враз перетворився на намет
І вони не забудуть тих очей
Що закривалися від рук твоїх із злим татуюванням Z
Сама не раз згадаєш
Йди геть!
Бо ти вже не така страшна
Сьогодні вперше за ті дні, що нам здаються довгими роками, посміхаюсь
І посмішку мою запам'ятай
Згадуй навіки, уві сні і наяву
Доки повільно у глибоких водах від самотності зникаєш
А я стою
Дивлюсь на тебе і дивуюся
Це ж треба низько впасти так
Що діти твоїх птиць-убивць малюють
Я бачив, бачила і ти
Я вибачаюсь, якщо раптом і драматизую
Але вуста твої не чесні, честно кажучи вже не працюють
Я впевнений, що ти тепер драматизуєш
Прийшла пора тобі піти
Йди геть!
Поглянь, що в мене ти забрала
Що ти наробила
Ти розвалила міста в мені, мости в мені
Людей в мені вбила
А я стою
І мрії створюю ще дужче
І дуже чітко уявляю, як на моїй землі все зажило
Як обіймаються від щастя рідні душі
Я чую, як вони сміються
Як забувають все, що їх бентежило
Я бачу діти бігають у парку
І пролунала не сирена, а шкільний дзвінок
Діти усі сіли за парту
Мистецтва розпочався в них урок
Я бачу люди ходять у кіно і на концерти
Співають в унісон, разом, відверто
Так шрами на душі і тілі заважають їм
Глибокі, ті, що ти лишила
Але вони танцюють і стрибають вище, що є сили
Біль зникає
Знаєш
Я бачу мати обіймає свого сина
Я бачу як вогонь вже загасили у містах
Я відчуваю, як зникають біль, страждання, сльози і народжується сила
Я відчуваю, як зникає страх
Я бачу люди повертаються з чужих земель
На землі, котрі так любили з самого дитинства
Я чую в небесах літають літаки
Їх не бояться, бо вони летять із миром до землі
Землі, на котрій сяє мир, добро, взаєморозуміння і єдинство
Я чую, як птахи співають
Бачу, як виходить сонце з горизонту
Я бачу прокидаються міста і всі по своїм справам розбігаються
Діляться планами вуста
Всі на улюбленій роботі
Я чітко чую друзі гучно обговорюють свій день у пабі
Не на фронті
Я чую свіжий і такий смішний стенд-ап
І люди сльози витирають вже від сміху
Безтурботно
Я бачу, як зникають танки
З'являються набридливі з автомобілів пробки
Думки несуться у танок
І перетворюються мрії про майбутнє в замальовки
Я чую літо нам свої вірші, красиві теплі знову пише
А суперечок тих, які були раніше, я не чую
Навколо лише справжня, гучна, улюблена до болю у душі місцева тиша
Мені не вистачить години описати все, у що я вірю. Дня тим паче
Ми жили добре. Жити будемо ще краще
Я щиро вірю, що я це побачу
Та навіть, якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я
Як думаєш, вони тобі таке пробачать?

And even if I have only a day left...

And even if I have only a day left
Know that ahead of us is a whole life for such as me
There is no turning back
My home suddenly turned into a tent
And they will not forget those eyes
That were closed from your hands with a wicked Z tattoo
You will remember more than once yourself
Go away!
For you are not so terrible anymore
Today, for the first time in those days, that seem like long years to us, I smile
And remember my smile
Remember forever, in your dreams and in reality
Until you slowly disappear in the deep waters from loneliness
But I am standing
I look at you and wonder
That’s how low you can stoop
That your bird-killers’ children draw
I saw it, and you saw it too
I apologize if I suddenly become dramatic
But your lips are dishonest, honestly, they don't work anymore
I am sure you are being over-dramatic now
It is time for you to go
Go away!
Look what you have taken from me
What you have done
You have destroyed the cities in me, the bridges in me
You have killed the people in me
But I am standing
And I am creating dreams even stronger
And I vividly imagine how everything has healed on my land
How kindred souls embrace with joy
I hear how they laugh
How they forget everything that embarrassed them
I see children running in the park
And a school bell not a siren rang
All the children sat down at their desks
Their art lesson has begun
I see people going to the cinema and to concerts
Singing in unison, together, frankly
Their scars on their souls and bodies prevent them
Deep, the ones that you left
But they dance and jump as high as they can
The pain disappears
You know
I can see a mother hugging her son
I can see how the fire has already been extinguished in the cities
I can feel how pain, suffering, tears disappear and strength is born
I feel how the fear disappears
I see people returning from foreign lands
To the lands that they loved so much since childhood
I hear airplanes flying in the sky
They are not afraid of them, because they fly with peace to the earth
The earth on which peace, goodness, understanding, and unity shine
I hear how the birds sing
I can see the sun rising over the horizon
I can see the cities awakening and everyone running about their business
Sharing their plans
Everyone is at their favorite job
I can clearly hear friends loudly discussing their day at the pub
Not on the front lines
I hear a fresh and funny stand-up
And people wipe away tears of laughter
Carefreely
I see how the tanks disappear
Annoying traffic jams from cars appear
Thoughts rush into a dance
And dreams of the future turn into sketches
I hear the summer write its beautiful, warm verses again
And I do not hear the arguments that were earlier
Around only real, noisy, favorite, aching silence of the soul
I will not have enough hours to describe everything I believe in. Days even less so
We lived well. We will live even better
I sincerely believe that I will see it
But even if I have only a day left
Know that ahead of us is a whole life for such as me
Do you think they will forgive you for this?