Paroles et traduction MONATIK - І навіть, якщо в мене залишився лише день…

І навіть, якщо в мене залишився лише день…

І навіть якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я
Назад вже вороття немає
Будинок рідний враз перетворився на намет
І вони не забудуть тих очей
Що закривалися від рук твоїх із злим татуюванням Z
Сама не раз згадаєш
Йди геть!
Бо ти вже не така страшна
Сьогодні вперше за ті дні, що нам здаються довгими роками, посміхаюсь
І посмішку мою запам'ятай
Згадуй навіки, уві сні і наяву
Доки повільно у глибоких водах від самотності зникаєш
А я стою
Дивлюсь на тебе і дивуюся
Це ж треба низько впасти так
Що діти твоїх птиць-убивць малюють
Я бачив, бачила і ти
Я вибачаюсь, якщо раптом і драматизую
Але вуста твої не чесні, честно кажучи вже не працюють
Я впевнений, що ти тепер драматизуєш
Прийшла пора тобі піти
Йди геть!
Поглянь, що в мене ти забрала
Що ти наробила
Ти розвалила міста в мені, мости в мені
Людей в мені вбила
А я стою
І мрії створюю ще дужче
І дуже чітко уявляю, як на моїй землі все зажило
Як обіймаються від щастя рідні душі
Я чую, як вони сміються
Як забувають все, що їх бентежило
Я бачу діти бігають у парку
І пролунала не сирена, а шкільний дзвінок
Діти усі сіли за парту
Мистецтва розпочався в них урок
Я бачу люди ходять у кіно і на концерти
Співають в унісон, разом, відверто
Так шрами на душі і тілі заважають їм
Глибокі, ті, що ти лишила
Але вони танцюють і стрибають вище, що є сили
Біль зникає
Знаєш
Я бачу мати обіймає свого сина
Я бачу як вогонь вже загасили у містах
Я відчуваю, як зникають біль, страждання, сльози і народжується сила
Я відчуваю, як зникає страх
Я бачу люди повертаються з чужих земель
На землі, котрі так любили з самого дитинства
Я чую в небесах літають літаки
Їх не бояться, бо вони летять із миром до землі
Землі, на котрій сяє мир, добро, взаєморозуміння і єдинство
Я чую, як птахи співають
Бачу, як виходить сонце з горизонту
Я бачу прокидаються міста і всі по своїм справам розбігаються
Діляться планами вуста
Всі на улюбленій роботі
Я чітко чую друзі гучно обговорюють свій день у пабі
Не на фронті
Я чую свіжий і такий смішний стенд-ап
І люди сльози витирають вже від сміху
Безтурботно
Я бачу, як зникають танки
З'являються набридливі з автомобілів пробки
Думки несуться у танок
І перетворюються мрії про майбутнє в замальовки
Я чую літо нам свої вірші, красиві теплі знову пише
А суперечок тих, які були раніше, я не чую
Навколо лише справжня, гучна, улюблена до болю у душі місцева тиша
Мені не вистачить години описати все, у що я вірю. Дня тим паче
Ми жили добре. Жити будемо ще краще
Я щиро вірю, що я це побачу
Та навіть, якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я
Як думаєш, вони тобі таке пробачать?

И даже если у меня остался всего лишь день…

И даже если у меня остался всего лишь день
Знай, что впереди целая жизнь в таких, как я
Назад уже пути нет
Родной дом вдруг превратился в палатку
И они не забудут тех глаз
Что закрывались от рук твоих со злобной татуировкой Z
Сама не раз вспомнишь
Уходи прочь!
Ведь ты уже не такая страшная
Сегодня впервые за те дни, что нам кажутся долгими годами, улыбаюсь
И улыбку мою запомни
Вспоминай навеки, во сне и наяву
Пока медленно в глубоких водах от одиночества исчезаешь
А я стою
Смотрю на тебя и удивляюсь
Это ж надо так низко пасть
Что дети твоих птиц-убийц рисуют
Я видел, видела и ты
Я извиняюсь, если вдруг драматизирую
Но уста твои не честные, честно говоря, уже не работают
Я уверен, что ты теперь драматизируешь
Пришла пора тебе уйти
Уходи прочь!
Взгляни, что у меня ты забрала
Что ты натворила
Ты разрушила города во мне, мосты во мне
Людей во мне убила
А я стою
И мечты создаю еще сильнее
И очень четко представляю, как на моей земле все зажило
Как обнимаются от счастья родные души
Я слышу, как они смеются
Как забывают все, что их тревожило
Я вижу, дети бегают в парке
И прозвучал не сигнал тревоги, а школьный звонок
Дети все сели за парты
У них начался урок искусства
Я вижу, люди ходят в кино и на концерты
Поют в унисон, вместе, искренне
Да, шрамы на душе и теле мешают им
Глубокие, те, что ты оставила
Но они танцуют и прыгают выше, что есть сил
Боль исчезает
Знаешь
Я вижу, мать обнимает своего сына
Я вижу, как огонь уже потушили в городах
Я чувствую, как исчезают боль, страдания, слезы и рождается сила
Я чувствую, как исчезает страх
Я вижу, люди возвращаются с чужих земель
На земли, которые так любили с самого детства
Я слышу, в небесах летают самолеты
Их не боятся, потому что они летят с миром к земле
Земле, на которой сияет мир, добро, взаимопонимание и единство
Я слышу, как птицы поют
Вижу, как выходит солнце из-за горизонта
Я вижу, просыпаются города и все по своим делам разбегаются
Делятся планами уста
Все на любимой работе
Я четко слышу, друзья громко обсуждают свой день в пабе
Не на фронте
Я слышу свежий и такой смешной стендап
И люди слезы вытирают уже от смеха
Безтурботно
Я вижу, как исчезают танки
Появляются надоедливые автомобильные пробки
Мысли несутся в танец
И превращаются мечты о будущем в зарисовки
Я слышу, лето нам свои стихи, красивые теплые снова пишет
А споров тех, которые были раньше, я не слышу
Вокруг лишь настоящая, громкая, любимая до боли в душе местная тишина
Мне не хватит часа описать все, во что я верю. Дня тем более
Мы жили хорошо. Жить будем еще лучше
Я искренне верю, что я это увижу
И даже если у меня остался всего лишь день
Знай, что впереди целая жизнь в таких, как я
Как думаешь, они тебе такое простят?