Paroles et traduction Marshroot - Як колись

Як колись

Мій останній друг, мій не кровний брат
Нам дістався світ невимовних втрат
Там, де хтось вмирав, падав жартома
Там мене нема, там тебе нема

Хтось забрав роки ніби власну річ
Та, як завжди, йдемо пліч-о-пліч
Мабуть щастя там, де слова знайшлись
"А ти пам'ятаєш, як колись..."

Загубились ми десь в минулому
На розбитому, затонулому
На забутому, вже не нашому
І не бачимо вже інакшого
Час - найважча з всіх знайдених отрут
Так багато "там" і так мало "тут"
Та широкий світ ще не виклав меж
Проживи "Сьогодні", й "Завтра" буде теж

Мій останній друг, мій не кровний брат
Не знайшли ще світ без великих втрат
Хто рахує дні - витратить роки
Ніби чорний дим з помахом руки

Новий день як сон, все життя - пісок
Кожен перший крок як останній крок
Та на цілий світ ти дарма не злись
Всеодно не буде як колись

Загубились ми десь в минулому
На розбитому, затонулому
На забутому, вже не нашому
І не бачимо вже інакшого
Час - найважча з всіх знайдених отрут
Так багато "там" і так мало "тут"
Та широкий світ ще не виклав меж
Проживи "Сьогодні", й "Завтра" буде теж

Загубились ми десь в минулому
На розбитому, затонулому
На забутому, вже не нашому
І не бачимо вже інакшого
Час - найважча з всіх знайдених отрут
Так багато "там" і так мало "тут"
Та широкий світ ще не виклав меж
Проживи "Сьогодні", й "Завтра" буде теж

Как когда-то

Мой последний друг, мой не кровный брат,
Нам достался мир невыразимых утрат.
Там, где кто-то умирал, падал в шутку,
Там меня нет, там тебя нет.

Кто-то забрал годы, словно свою вещь,
Но, как всегда, идем плечом к плечу.
Быть может, счастье там, где слова нашлись:
"А ты помнишь, как когда-то..."

Потерялись мы где-то в прошлом,
На разбитом, затонувшем,
На забытом, уже не нашем,
И не видим уже иного.
Время - самый тяжелый из всех найденных ядов,
Так много "там" и так мало "здесь".
Но широкий мир еще не расставил границ,
Проживи "Сегодня", и "Завтра" будет таким же.

Мой последний друг, мой не кровный брат,
Не нашли еще мир без больших утрат.
Кто считает дни - потратит годы,
Словно черный дым, взмахом руки.

Новый день как сон, вся жизнь - песок,
Каждый первый шаг как последний шаг.
Но на целый свет ты напрасно не злись,
Все равно не будет как когда-то.

Потерялись мы где-то в прошлом,
На разбитом, затонувшем,
На забытом, уже не нашем,
И не видим уже иного.
Время - самый тяжелый из всех найденных ядов,
Так много "там" и так мало "здесь".
Но широкий мир еще не расставил границ,
Проживи "Сегодня", и "Завтра" будет таким же.

Потерялись мы где-то в прошлом,
На разбитом, затонувшем,
На забытом, уже не нашем,
И не видим уже иного.
Время - самый тяжелый из всех найденных ядов,
Так много "там" и так мало "здесь".
Но широкий мир еще не расставил границ,
Проживи "Сегодня", и "Завтра" будет таким же.