Paroles et traduction OTOY - аїд

аїд

Спостерігаю, як старістю вкрилися щоки мої від недоспаних днів
Скільки вже сталося зрощених бід, від яких повноцінно висок посивів
В мене небо в вогні, в мене очі в крові, я напружено схарений, робочі дні
Вивозити на спинах з хребцем перебитим камені з солі, що родом із сліз

Заробити на хліб, оплатити проїзд, я це знаю з дитинства, високо заліз
І цей йобаний трек ще у квітні мав вийти, тепер цим куплетом молю на лендліз
Ну скільки ще можна тут нити, заграло, навколо темніє, немає фіналу
Живу від години в годину лиш криком, що рве моє горло словами, що злість

Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце
Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце

Поки титаном наповняться вени, застигне хребет, голова лиш деталь
Я їбашу руками тут змучену стелю, що небо закрила, вдихаю лиш гарь
Світло на вулиці вимкнули звірі, що в лісі готуються зжерти ту тварь
Що під столом проповзла і хоче на стіл, але гості нам винні ще за Азовсталь

Заруби на носу, що закрити тут рота можливо лише, коли власник поблід
Нерви як гніт, догорають швиденько і димом у небо здоров'ю в обхід
Тепер лиш машина керує руками, водій в неї зветься по імені злість
Коли дивлюсь на сонце, що гріє всі шрами, чекаю, коли передзвонить Аїд

Я бачу так світ цей і своє місце
Я бачу світ цей і місце

Аид

Наблюдаю, как старостью покрылись щёки мои от недоспанных дней,
Сколько уже случилось горьких бед, от которых обильно поседел.
У меня небо в огне, у меня глаза в крови, я напряжённо измождён, рабочие дни
Вывозить на спинах с хребтом перебитым камни из соли, что родом из слёз.

Заработать на хлеб, оплатить проезд, я это знаю с детства, высоко залез.
И этот чёртов трек ещё в апреле должен был выйти, теперь этим куплетом молю о ленд-лизе.
Ну сколько ещё можно тут ныть, заиграло, вокруг темнеет, нет финала.
Живу от часа к часу лишь криком, что рвёт моё горло словами, что злость.

Я вижу так мир этот и своё место.
Я вижу мир этот и место.
Я вижу так мир этот и своё место.
Я вижу мир этот и место.
Я вижу так мир этот и своё место.
Я вижу мир этот и место.

Пока титаном наполнятся вены, застынет хребет, голова лишь деталь.
Я бью руками здесь измученную стелю, что небо закрыла, вдыхаю лишь гарь.
Свет на улице выключили звери, что в лесу готовятся сожрать ту тварь,
Что под столом проползла и хочет на стол, но гости нам должны ещё за Азовсталь.

Заруби на носу, что закрыть здесь рот возможно лишь, когда владелец побледнел.
Нервы как жгут, догорают быстро и дымом в небо здоровью вопреки.
Теперь лишь машина управляет руками, водитель в ней зовётся по имени злость.
Когда смотрю на солнце, что греет все шрамы, жду, когда позвонит Аид.

Я вижу так мир этот и своё место.
Я вижу мир этот и место.