Paroles et traduction Pianoбой - Вітчизна

Вітчизна

Тобі знайоме почуття спустошення,
Коли ідуть бої без оголошення,
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу,
Та у душі тепло замінюють морозами.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі,
Прийшов до тями, опинившись на платформі,
Пульсує в грудях серце посеред самотності,
І вже ось-ось почнеться відлік незворотності.
І ніби до повітря доступ перекрили,
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні,
І ніби місто охопила революція:
Скрізь падає каміння, палають вулиці...
А на майданчиках дитячих гуляє вітер,
Порожня гойдалка там, де вчора були діти,
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати,
Луна довічний сум твоєї втрати...
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає!.
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає!.
Тобі знайоме прощавання нескінченне,
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах,
Квиток в один кінець і ти стоїш на станції
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції...
У голові прокручуєш з життя світлини,
Щоб все запам′ятати до останньої краплини.
І вже нема часу триматись за руки,
І наче мить проносяться години...
А далі потяг їде на шаленій швидкості,
Від рідної землі твоєї долає відстані
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами,
І крик птахів розлітається по автострадах
Туди, де ми навік пов'язані з тобою,
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою,
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках
Ми разом до останньої життєвої сторінки...
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду
Я тебе не забуваю...
Я тебе не забуваю, бо ріднішої нема

Vitchyzna

You are familiar with the feeling of emptiness,
When the battles go on without declaration,
When the Motherland is divided without asking permission,
And in the soul heat is replaced by frost.
And as if you are an athlete, who has not been in shape for years,
Came to your senses, finding yourself on the platform,
The heart pulsates in the chest in the midst of loneliness,
And the countdown of irreversibility is about to begin.
And as if access to the air was cut off,
But in a moment you will be blown up by an enemy mine,
And as if a revolution has seized the city:
Stones are falling everywhere, streets are burning...
And the wind is walking on the children's playgrounds,
The swing is empty where the children were yesterday,
And in the inhuman silence, like those creaking bars,
Echoes the eternal sorrow of your loss...
And even if I'll not be next to you soon,
I do not forget you, because there is no one dearer!.
And even if I'll not be next to you soon,
I do not forget you, because there is no one dearer!.
You are familiar with endless farewell,
When only pain and despair run through your veins,
One-way ticket and you are standing at the station
And barely holding on to keep you from getting off the distance...
In your head you scroll through photos from life,
To remember everything to the last drop.
And there is no more time to hold hands,
And as if a moment hours rush by...
And then the train goes at a crazy speed,
Overcomes the distance from your native land
To where waterfalls tear rivers from the mountains,
And the cry of birds flies along the highways
Where we are forever connected with you,
Where time will never give us peace,
In these moments and their tiny particles
We are together until the last page of life...
And even if I'll not be next to you soon,
I do not forget you, because there is no one dearer
And even if I'll not be next to you soon,
I do not forget you, because there is no one dearer
And even if I'll not be next to you soon
I do not forget you...
I do not forget you, because there is no one dearer