Paroles et traduction Віктор Павлік - Новоселиця (пам'яті Миколи Мозгового)

Новоселиця (пам'яті Миколи Мозгового)

Є, напевно, в кожного в житті
Щось до болю дороге у світі
І у мене є щасливі дні
Юності моєї первоцвіти

Мріялось, бажалось — не збулось
А чому? Хто може відповісти?
А душа ж так прагнула чогось
Не судилось квітам тим розквісти

Бачив я багато у житті
Різні села і міста великі
Та вертає спомин уві сні
До твоїх садочків, вулиць тихих

Де кохання першого весна
Яблуневим буйним, п'янким цвітом
Полонила юнії серця
Понесла у вирій понад світом

Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій, моїх мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій і надій

Пригадались друзі дорогі
Із шкільних років, років крилатих
Пригадались рідні береги
Матіоли, що садила мати

Розлетілись ми ген по світах
Хтось у Ізраїль, хтось до Канади
Та невже життя, цей диво-птах
Не поверне до рідної хати

Посідали б разом, як колись
За веселим празниковим столом
І пісні б улюблені неслись
Понад прутом, понад нашим долом

Про "Червону руту", "Водограй"
Про наші надії й сподівання
Про наш милий серцю рідний край
Про наші стрічання і розтавання

Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій, моїх мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій і надій

Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій, моїх мрій і надій
Новоселиця, Новоселиця
Місто перших мрій і надій
Місто перших мрій і надій

Новоселица (памяти Николая Мозгового)

Есть, наверное, у каждого в жизни
Что-то до боли дорогое на свете
И у меня есть счастливые дни
Юности моей первоцветы

Мечталось, хотелось — не сбылось
А почему? Кто может ответить?
А душа же так жаждала чего-то
Не суждено было цветам тем распуститься

Видел я многое в своей жизни
Разные села и большие города
Но возвращает память во сне
К твоим садам, улицам тихим

Где любви первой весна
Яблоневым буйным, пьянящим цветом
Пленила юных сердец
Унесла в вышину над миром

Новоселица, Новоселица
Город первых грёз, моих грёз и надежд
Новоселица, Новоселица
Город первых грёз и надежд

Вспомнились друзья дорогие
Со школьных лет, лет крылатых
Вспомнились родные берега
Матиолы, что сажала мама

Разлетелись мы по всему свету
Кто-то в Израиль, кто-то в Канаду
Неужели жизнь, эта птица-чудо
Не вернёт в родные края

Собрались бы вместе, как когда-то
За весёлым праздничным столом
И песни любимые лились бы
Над прудом, над нашим лугом

Про "Червону руту", "Водограй"
Про наши надежды и чаяния
Про наш милый сердцу родной край
Про наши встречи и расставания

Новоселица, Новоселица
Город первых грёз, моих грёз и надежд
Новоселица, Новоселица
Город первых грёз и надежд

Новоселица, Новоселица
Город первых грёз, моих грёз и надежд
Новоселица, Новоселица
Город первых грёз и надежд
Город первых грёз и надежд