Paroles et traduction Віктор Павлік - Синочку

Маленький ти синку, аби зрозуміти, чому в наше місто поцілив фугас?
І як тебе з мамою зміг відпустити в далекі краї на невизначний час?
Війна розлучила, усе зруйнувала, посіяла сльози і чорну біду
Між нами кривавою прірвою стала весна, а птахи не співають в саду

Проб'ються квіти крізь уламки дня
З пітьми до сонця віднайдуть дорогу
Я свято вірю в нашого творця
У квітчату я вірю перемогу

Іще я вірю, що настане час
По Києву разом підем гуляти
"Ніколи" – це, синочку, не про нас
Злу не дамо над світом панувати

Я вдячний країні чужій і далекій, яка пригорнула всім серцем тебе
На згарищах гнізда в'ють білі лелеки, з краплини надія рікою стає
Долоньки рідненькі у снах я цілую, так радо всміхаєшся, синку, мені
Як голос дзвінкий в телефоні твій чую – відразу так щемно стає на душі

Проб'ються квіти крізь уламки дня
З пітьми до сонця віднайдуть дорогу
Я свято вірю в нашого творця
У квітчату я вірю перемогу

Іще я вірю, що настане час
По Києву разом підем гуляти
"Ніколи" – це, синочку, не про нас
Злу не дамо над світом панувати

В думках і молитвах моїх ти, синочку
Я був би з тобою, якби не війна
Ніч бронежилет одягла на сорочку
Узулась у берці квітуча весна

Повернешся, сину, ти в іншу країну
На захист якої піднявся весь світ
Пліч-о-пліч б'ємося за кожну хатину
За клаптик землі, щоб продовжити рід

Проб'ються квіти крізь уламки дня
З пітьми до сонця віднайдуть дорогу
Я свято вірю в нашого творця
У квітчату я вірю перемогу

Ще я вірю, що настане час
По Києву разом підем гуляти
"Ніколи" – це, синочку, не про нас
Злу не дамо над світом панувати

Маленький ты сынок, чтобы понять, почему в наш город попал фугас?
И как тебя с мамой смог отпустить в далекие края на неопределенное время?
Война разлучила, все разрушила, посеяла слезы и черную беду
Между нами кровавой пропастью стала весна, а птицы не поют в саду

Пробьются цветы сквозь обломки дня
Из тьмы к Солнцу найдут дорогу
Я свято верю в нашего Творца
В цветистую я верю победу

Еще я верю, что наступит время
По Киеву вместе пойдем гулять
"Никогда" - это, сыночек, не о нас
Злу не дадим над миром властвовать

Я благодарен стране чужой и далекой, которая прильнула всем сердцем тебя
На пожарищах гнезда вьют белые аисты, с капли Надежда рекой становится
Ладошки родненькие во снах я целую, так радушно улыбаешься, сынок, мне
Как голос звонкий в телефоне твой слышу-сразу так щемяще становится на душе

Пробьются цветы сквозь обломки дня
Из тьмы к Солнцу найдут дорогу
Я свято верю в нашего Творца
В цветистую я верю победу

Еще я верю, что наступит время
По Киеву вместе пойдем гулять
"Никогда" - это, сыночек, не о нас
Злу не дадим над миром властвовать

В мыслях и молитвах моих ты, сыночек
Я был бы с тобой, если бы не война
Ночь бронежилет надела на рубашку
Узулась в Берке цветущая весна

Вернешься, сын, ты в другую страну
На защиту которой поднялся весь мир
Бок о бок бьемся за каждую хижину
За клочок земли, чтобы продолжить род

Пробьются цветы сквозь обломки дня
Из тьмы к Солнцу найдут дорогу
Я свято верю в нашего Творца
В цветистую я верю победу

Еще я верю, что наступит время
По Киеву вместе пойдем гулять
"Никогда" - это, сыночек, не о нас
Злу не дадим над миром властвовать