Paroles et traduction Віктор Павлік - Чуєш, мамо

Чуєш, мамо

Рідна мамо, добра ти моя ненько
Мамо, мамо, вишенько біленька
Чуєш, мамо, горлиця мені знову
Нагадала давню пісню колискову
Мамо, мамо горлиця, як ти, сива
Проліта крізь літа, давнім спомином щаслива
Чуєш, мамо, більшого нема дива
За пісні, що ти дала, як папороть цвіла

Що було – відбуло, наче сніг, зійшло
Наче сон, перейшло молоде чоло
Що було – відбуло за туманом літ
Тільки ти, як тоді, розвидняєш світ
Що було – відбуло, а тебе зову
Запитай, запитай, чи я так живу
Чуєш, ненько моя, вічна пісня та
Що з дитинства несу через всі літа

В полі, мамо, з пісні проросло жито
Буде, мамо, наша пісня жити
Мамо, мамо, в пісні край твого поля
Вічний сон солдата береже тополя
Мамо, мамо, край сльози твого болю
Ти мені по війні дарувала щастя-долю
Чуєш, мамо, учини ж мою волю
Доки світ в моїм вікні, даруй свої пісні!

Що було – відбуло, наче сніг, зійшло
Наче сон, перейшло молоде чоло
Що було – відбуло за туманом літ
Тільки ти, як тоді, розвидняєш світ

Що було – відбуло, а тебе зову
Запитай, запитай, чи я так живу
Чуєш, ненько моя, вічна пісня та
Що з дитинства несу через всі літа!

Слышишь, мама

Родная мама, добрая ты моя мамочка
Мама, мама, вишенка беленькая
Слышишь, мама, горлица мне снова
Напомнила давнюю песню колыбельную
Мама, мама горлица, как ты, седая
Пролетела сквозь года, давним воспоминанием счастливая
Слышишь, мама, большего нет чуда
За песни, что ты дала, как папоротник цвела

Что было – прошло, словно снег, сошло
Словно сон, прошло молодое чело
Что было – прошло за туманом лет
Только ты, как тогда, разгораешься свет
Что было – прошло, а тебя зову
Спроси, спроси, так ли я живу
Слышишь, мамочка моя, вечная песня та
Что с детства несу через все года

В поле, мама, из песни проросло жито
Будет, мама, наша песня жить
Мама, мама, в песне край твоего поля
Вечный сон солдата бережет тополя
Мама, мама, край слезы твоего горя
Ты мне после войны подарила счастье-долю
Слышишь, мама, исполни же мою волю
Пока мир в моем окне, дари свои песни!

Что было – прошло, словно снег, сошло
Словно сон, прошло молодое чело
Что было – прошло за туманом лет
Только ты, как тогда, разгораешься свет

Что было – прошло, а тебя зову
Спроси, спроси, так ли я живу
Слышишь, мамочка моя, вечная песня та
Что с детства несу через все года!