Paroles et traduction YARMAK - Потрібен живим

Я не збираюсь тебе вчити — просто пару речей тобі покажу
Сім століть кращі сини вмирали за країну нашу
Скільки бачив цей народ і скільки земля та нила
Ця орда не дає спокою від короля Данила

І руйнує наші мури не ворог, а чвари блядські
І коли вже знайдуть спільне всі петлюри й скоропадські?
Від Русі до наших днів усі вади в нас одні
Чи то дурні, бо бідні, чи все ж ми бідні, бо дурні?

Я не дивуюся тікток-пісюхам: ляпне — потім плаче
Тут дорослі вкрали все і навіть віру дитячу
Я терпляче, брачо, мучу свій хіп-хоп — в біт підкачуй
Все недарма, поки бачу я в залі очі гарячі

Точно втрачено не все: є репчина, що думку завжди несе
У нас різні величини, завдання, більшість повзе
Бо ця нахаба вкрала блага
Та в твої казки не вірять і в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"

Дещо накипіло, далі шлях правди топчу
Я слова переплітаю вміло, як фарби Марчук
Рано помирати, брате, падати в це жито
Хай від карми дохнуть гади, а нам будувати й жити

І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим

Ти потрібен нам живим, бо твій розум (так)
Може зупинити всі наші сльози (так)
І цей трек, немов Микола Амосов
Запускає твоє серце уколом адреналіна дози

Проза — як просо: мій плуг на совісті тросах
Кажуть: "Друг, краще ти не суй в політику носа
Роби бабки, ти пішак, все вирішують боси"
Та я їбашу як ішак, в собі вбивши малороса

Кажуть: "Брат, куди пропав? Де старий простенький стиль?"
Що за роки я накопав, до цього треба дорости
Я проніс — ти відчуваєш дух в рядках куплетних
Я не можу вас лишити на цих блазнів безхребетних

Поки ті псевдозірки ділять премії в кублі
Я ніколи не міняв честь і душу на рублі
Я в твої вуглі, брате, підливаю трохи палива
Ми досі валим, тільки час поставить справжні бали нам

Я йшов по сходах, гриз бетон
Я в душі залишу міцний шов, як Борис Патон
Всім респекти за support, і знову піднялась рука
Я повішу цей акорд, як КГБ Івасюка

І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим

І ніхто не зміг силою стерти
Ми самі свою долю гнівим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим
І ніхто не зміг силою стерти
І сумує відірваний Крим
Україна цінує лиш мертвих
А ти потрібен нам, брате, живим

Я не собираюсь тебя учить - просто пару вещей тебе покажу
Семь веков лучшие сыновья умирали за страну нашу
Сколько видел этот народ и сколько земля та ныла
Эта орда не дает покоя от короля Даниила

И разрушает наши стены не враг, а распри блядские
И когда уж найдут общее все Петлюры и Скоропадские?
От Руси до наших дней все изъяны у нас одни
Глупы ли мы, потому что бедны, или все же мы бедны, потому что глупы?

Я не удивляюсь тикток-писюхам: ляпнет-потом плачет
Здесь взрослые украли все и даже веру детскую
Я терпеливо, брачо, мучаю свой хип — хоп-в бит подкачивай
Все недаром, пока вижу я в зале глаза горячие

Точно потеряно не все: есть репчина, что мысль всегда несет
У нас разные величины, задачи, большинство ползет
Потому что эта наглость украла блага
Да в твои сказки не верят и в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"

Несколько накипело, дальше путь правды топчу
Я слова переплетаю умело, как краски Марчук
Рано умирать, брат, падать в эту рожь
Пусть от кармы дохнут гады, а нам строить и жить

И никто не смог силой стереть
Мы сами свою судьбу гневим
Украина ценит лишь мертвых
А ты нужен нам, брат, живым
И никто не смог силой стереть
И скучает оторванный Крым
Украина ценит лишь мертвых
А ты нужен нам, брат, живым

Ты нужен нам живым, потому что твой разум (да)
Может остановить все наши слезы (да)
И этот трек, словно Николай Амосов
Запускает твое сердце уколом адреналина дозы

Проза - как просо: мой плуг на совести тросах
Говорят: "Друг, лучше ты не суй в политику носа
Делай стрекозы, ты пешка,все решают боссы"
Да я ебашу как ишак, в себе убив малоросса

Говорят: "Брат, куда пропал? Где старый простенький стиль?"
Что за годы я накопал, до этого надо дорасти
Я пронес - ты чувствуешь дух в строчках куплетных
Я не могу оставить тебя на этих шутах беспозвоночных

Пока те псевдозвезды делят премии в притоне
Я никогда не менял честь и душу на рубли
Я в твоих углях, брат, подливаю немного топлива
Мы до сих пор валим, только время поставит настоящие баллы нам

Я шел по лестнице, грыз бетон
Я в душе оставлю крепкий шов, как Борис Патон
Всем респекты за support, и снова поднялась рука
Я повешу этот аккорд, как КГБ Ивасюка

И никто не смог силой стереть
Мы сами свою судьбу гневим
Украина ценит лишь мертвых
А ты нужен нам, брат, живым
И никто не смог силой стереть
И скучает оторванный Крым
Украина ценит лишь мертвых
А ты нужен нам, брат, живым

И никто не смог силой стереть
Мы сами свою судьбу гневим
Украина ценит лишь мертвых
А ты нужен нам, брат, живым
И никто не смог силой стереть
И скучает оторванный Крым
Украина ценит лишь мертвых
А ты нужен нам, брат, живым