Paroles et traduction keeroo - Терапія

Терапія

Це терапія, про все, що коїться в мені
Може здаватись, ніби купа маячні
Кожен рядок міняє напрямок і схему руху
Мені це важно. а як тобі цікаво — слухай

Ранок з неба, гребе, не віддупляю нічо
Кому шо треба? я полюбе ні при чому
Тисне тиск, шум шумить, прухи — нуль
Але ж я добрий і по-правді роблю — пуффендуй

22 тому, мені теж було 16
Я дуже заганявся по субординації
Тоді ділили мутки і мутили діла
Дякую музиці, що не вигорів дотла

Поки звикав, що мені вже тіпа "за 30"
Опа, майже "за 40" певне пора жениться
Або роботу шукати якусь таку "нармальну"
На польські трускавки, чи на ремонт в Італію

В таких роздумах цілий день і ніч не часто
Бо це така собі, "середньовічна" пастка
Вже, якимось дивним чином, проминув екватор
А ніби вчора мама кликала в школу вставати

Тепер ось так, прокинувся, навколо нікого
Може б хоч руки в теплі, якби був гінеколог
Холодні пальці лиш на кнопках миші і на клавішах
Мій фрак не стрибне на вішак, не дочекаєшся

Систематично випадаю на ізмєну
Ніхто не в курсі, що робити і в чому проблема
Консиліум спеціалістів, кажуть — все чьотко
Мій мозок не модель, але гарний на фотках

Як не реп, то ембіент, поки не він, то метал
Навколо сіра маса, а я сірий кардинал
Прикривши очі розмірковую над текстом
Що на загал виносити, а що поза контекстом

Тако повільно, рухаюсь вперед і вгору
Не завжди, ясно що, зелені світлофори
Крок вперед, два назад, три стрибка
Цікаво, як там далі буде, після сорока

Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів
Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів бро

Ей, ти ще тут? ну то подякував
Тобі — ван лав, і велкам ту май батискаф
Та я б і сам вже на поверхню виплив залюбки
Погнали далі, поки не розгубив думки

Не довіряю нікому, життя навчило, тому
Тримаю гроші вдома, не лізу у пітльму
Скільки би ти не дав мені, перерахую, хулі?
Не фраєр, і в магазині я не маю кулі

Ні люди ні квіти мені, якось, не милі
Вже давно не відрізняю сантиметри то чи милі
Позаду стіна — те, що пройдено, попереду —
Вже маю запис до дантиста, на наступну середу

Про мрії — мало слів, багато кіпішу
Який вже маю мозок, я про такий пишу
У вихідні, чи будні — це тупо зайвий шум
"повір і збудеться", ага, не парь мені лапшу

Цей діалог мене зі мною триватиме вічно
Тонометр, таблетки, краплі, повний наплічник
Це він шепоче свої проповіді, коли темно
Мій власний, не кіношний, дрімаючий демон

Чак прокричав: "прихід сюди — початок кінця"
Все духовенство на рахунок цього казиться
Страждай тихо, там замість тебе гедоністи
Поглянь на плоть і "силу", яку вона містить

Меморіальні дошки множаться, а люди ні
Кому подякувати? звісно ж, блять, русні
Гуде сирена по колу в кінці робочого дня
Одна лиш думка виникає — йобана русня

А ще, навколо шмон, цар нагорі — Соломон
Наближені їбали в гланди конституцію і закон
Єдиний вибір — молодого бійця курс
Ти більше не людина, блять, тупо людський ресурс

Я далі непокоюсь, думаю, все по-старому
Раптово завмираю на півкроці. дика втома
8 годин поспіль, з монітором в розфокусі
На стільці і ноті сі під бітло висів

Цей стаф досі — питання, що без відповіді
Не відомо коли, не ясно, де світло і дім
Катування дуже вичурне, отруйний шіт
А чи колись попустить, я не їбу в душі

Це була терапія, можливо тільки перша
Хз, чи буде інша. в любому, я завершую
Напевне варто інколи відкривати світу
Побачити життя, інакше можна пропустити

Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів
Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів
Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів бро

Терапия

Это терапия, обо всем, что творится во мне,
Может казаться, будто куча бреда.
Каждая строчка меняет направление и схему движения,
Мне это важно, а если тебе интересно — слушай.

Утро с неба, гребет, не догоняю ничего.
Кому что надо? я, пожалуй, ни при чем.
Давит давление, шум шумит, баги — ноль.
Но я добрый и по правде делаю — пуффендуй.

22 года назад, мне тоже было 16,
Я очень заморачивался по субординации.
Тогда делили темы и мутили дела,
Спасибо музыке, что не сгорел дотла.

Пока привыкал, что мне уже типа "за 30",
Опа, почти "за 40", наверное, пора жениться.
Или работу искать какую-то такую "нормальную",
На польскую клубнику, или на ремонт в Италию.

В таких раздумьях целый день и ночь нечасто,
Потому что это такая себе, "средневековая" ловушка.
Уже, каким-то странным образом, миновал экватор,
А будто вчера мама звала в школу вставать.

Теперь вот так, проснулся, вокруг никого,
Может, хоть руки были бы в тепле, будь я гинекологом.
Холодные пальцы лишь на кнопках мыши и на клавишах,
Мой фрак не прыгнет на вешалку, не дождешься.

Систематически выпадаю в измену,
Никто не в курсе, что делать и в чем проблема.
Консилиум специалистов, говорят — все четко.
Мой мозг не модель, но красивый на фотках.

Как не рэп, то эмбиент, пока не он, то металл.
Вокруг серая масса, а я серый кардинал.
Прикрыв глаза, размышляю над текстом,
Что на суд выносить, а что вне контекста.

Так медленно, двигаюсь вперед и вверх.
Не всегда, конечно, зеленые светофоры.
Шаг вперед, два назад, три прыжка.
Интересно, как там дальше будет, после сорока.

Бро, говорю себе — расслабься, и не гони.
Об этом уже сказаны слова старой истины.
По крайней мере, я в надежде на все, что будет потом.
Мы все просто из плоти, не ссы поворотов.
Бро, говорю себе — расслабься, и не гони.
Об этом уже сказаны слова старой истины.
По крайней мере, я в надежде на все, что будет потом.
Мы все просто из плоти, не ссы поворотов, бро.

Эй, ты еще тут? Ну, тогда поблагодарил.
Тебе — ван лав, и велком ту май батискаф.
Да я бы и сам уже на поверхность всплыл с радостью,
Погнали дальше, пока не растерял мысли.

Не доверяю никому, жизнь научила, поэтому
Держу деньги дома, не лезу во тьму.
Сколько бы ты мне ни дал, пересчитаю, чего уж?
Не фраер, и в магазине у меня нет пули.

Ни люди, ни цветы мне, почему-то, не милы.
Давно не различаю сантиметры то ли мили.
Позади стена — то, что пройдено, впереди —
Уже записался к дантисту, на следующую среду.

Про мечты — мало слов, много кипиша.
Какой мозг имею, про такой и пишу.
В выходные, или будние — это просто лишний шум.
"поверь и сбудется", ага, не вешай мне лапшу.

Этот диалог меня с собой продлится вечно.
Тонометр, таблетки, капли, полный рюкзак.
Это он шепчет свои проповеди, когда темно.
Мой собственный, не киношный, дремлющий демон.

Чак прокричал: "приход сюда — начало конца".
Все духовенство на этот счет бесится.
Страдай тихо, там вместо тебя гедонисты.
Взгляни на плоть и "силу", которую она содержит.

Мемориальные доски множатся, а люди — нет.
Кому поблагодарить? Конечно же, блять, русню.
Воет сирена по кругу в конце рабочего дня.
Одна лишь мысль возникает — ебаная русня.

А еще, вокруг шмон, царь наверху — Соломон.
Приближенные ебали в гланды конституцию и закон.
Единственный выбор — молодого бойца курс.
Ты больше не человек, блять, просто человеческий ресурс.

Я все так же беспокоюсь, думаю, все по-старому.
Внезапно замираю на полушаге. Дикая усталость.
8 часов подряд, с монитором в расфокусе.
На стуле и ноте "си" под битло висел.

Этот стафф до сих пор — вопрос без ответа.
Неизвестно когда, неясно, где свет и дом.
Пытка очень изощренная, ядовитое дерьмо.
А отпустит ли когда-нибудь, я не ебу в душе.

Это была терапия, возможно, только первая.
Хз, будет ли другая. В любом случае, я заканчиваю.
Наверное, стоит иногда открывать миру,
Увидеть жизнь, иначе можно пропустить.

Бро, говорю себе — расслабься, и не гони.
Об этом уже сказаны слова старой истины.
По крайней мере, я в надежде на все, что будет потом.
Мы все просто из плоти, не ссы поворотов.
Бро, говорю себе — расслабься, и не гони.
Об этом уже сказаны слова старой истины.
По крайней мере, я в надежде на все, что будет потом.
Мы все просто из плоти, не ссы поворотов.
Бро, говорю себе — расслабься, и не гони.
Об этом уже сказаны слова старой истины.
По крайней мере, я в надежде на все, что будет потом.
Мы все просто из плоти, не ссы поворотов, бро.