Хвилина - keeroo traduction en allemand

Хвилина

Чотири стіни, тепле світло десь між них
Ледве чутно тихий плач, або сміх
На амбразуру грудьми? Нема дурних!
Я намагався, але не зміг

Очі затуляю рукою. Нікого навколо
Вбита порожнеча, а по шкірі спускається холод
Через потилицю, на плечі, до кінчиків пальців
Повільно так, ніби в слоумо розтікається

В кімнаті напівтемно, фоном не грає нічого
Секундоміра цифри перетворились на Бога
Морок цей рятує і лякає нестерпно водночас
Думки заплутались. Навіть дихати не хочу

Я бачу сотні номерів і навряд допоможе
Бодай один із них. На ефект плацебо схоже
Німий падає сніг, на дворі біла перина
А хулі ти хотів? Шо замовив, те отримав!

Регламентований напад, усе по правилах моїх
Чекати ранку, вимірювати швидкість рукою
Ударів серця, від страху не побачити світло
Статичні стіни — це те, що мені потрібно

У звичний розклад додаєтся їбуча причина —
Не спати допізна, і заснути вже під чимось
Хотів, як краще? Стабільно — не получилось
Серотонін — мінус + грузний мінус

Десь глибоко, під натиском старих програм
Загубиться момент, залишаю його там
Таких записів сотні вже. Скільки ще
Під кожним номер, дата, підпис, моє прізвище

Підводні камені цієї темної водойми
Лише помножуються. Я б це назвав непристойно
Планомірно їх накидую поперед себе
Щоб ноги зберегти, перестрибувати треба

Години, дні, тижні, місяці, роки
Проходять повз, у войдах зникають зірки
І я далеко, з останніх сил тримаю спину
Годинник підказав, то була лише хвилина

Прикро. Я вивертаю назовні нутро
Готовий впасти, лапайте мене семеро
Куди себе несу? Знають лиш карти таро
На пункт прийому, а не в знахідок бюро

Прикро. Вивертаю назовні нутро
Готовий впасти, лапайте мене семеро
Куди себе несу? Знають лиш карти таро
На пункт прийому, а не в знахідок бюро

Прикро. Я вивертаю назовні нутро
Готовий впасти, лапайте мене семеро
Куди себе несу? Знають лиш карти таро
На пункт прийому, а не в знахідок бюро

Прикро. Вивертаю назовні нутро
Готовий впасти, лапайте мене семеро
Куди себе несу? Знають лиш карти таро
На пункт прийому, а не в знахідок бюро

Прикро
Прикро

Eine Minute

Vier Wände, warmes Licht irgendwo dazwischen
Kaum hörbar leises Weinen oder Lachen
Sich mit der Brust ins Gefecht stürzen? Keine Narren!
Ich habe es versucht, aber ich konnte nicht

Ich bedecke meine Augen mit der Hand. Niemand ist in der Nähe
Tote Leere, und die Kälte kriecht über meine Haut
Über meinen Nacken, auf meine Schultern, bis zu den Fingerspitzen
Langsam, als ob sie sich in Zeitlupe ausbreitet

Im Zimmer ist es halbdunkel, im Hintergrund spielt nichts
Die Zahlen des Sekundenzeigers sind zu Gott geworden
Diese Dunkelheit rettet und erschreckt mich unerträglich zugleich
Meine Gedanken sind verwirrt. Ich will nicht einmal atmen

Ich sehe hunderte Nummern und kaum eine wird helfen
Auch nur eine davon. Es ähnelt dem Placebo-Effekt
Stummer Schnee fällt, draußen eine weiße Decke
Was hast du erwartet? Du hast bekommen, was du bestellt hast!

Ein geregelter Anfall, alles nach meinen Regeln
Auf den Morgen warten, die Geschwindigkeit mit der Hand messen
Herzschläge, vor Angst das Licht nicht sehen
Statische Wände – das ist, was ich brauche

Zum gewohnten Ablauf kommt ein beschissener Grund hinzu —
Nicht lange schlafen und unter irgendetwas einschlafen
Wolltest du es besser machen? Stabil – es hat nicht geklappt
Serotonin – minus + schweres Minus

Irgendwo tief, unter dem Druck alter Programme
Geht der Moment verloren, ich lasse ihn dort
Hunderte solcher Einträge gibt es schon. Wie viele noch
Unter jeder Nummer, Datum, Unterschrift, mein Nachname

Die Untiefen dieses dunklen Gewässers
Vermehren sich nur. Ich würde das unanständig nennen
Ich werfe sie planmäßig vor mich
Um meine Beine zu schützen, muss ich überspringen

Stunden, Tage, Wochen, Monate, Jahre
Ziehen vorbei, in den Leeren verschwinden Sterne
Und ich bin weit weg, halte mit letzter Kraft meinen Rücken gerade
Die Uhr hat mir verraten, es war nur eine Minute

Schade. Ich kehre mein Inneres nach außen
Bereit zu fallen, fangt mich, ihr sieben
Wohin ich mich trage? Das wissen nur die Tarotkarten
Zur Annahmestelle, und nicht ins Fundbüro

Schade. Ich kehre mein Inneres nach außen
Bereit zu fallen, fangt mich, ihr sieben
Wohin ich mich trage? Das wissen nur die Tarotkarten
Zur Annahmestelle, und nicht ins Fundbüro

Schade. Ich kehre mein Inneres nach außen
Bereit zu fallen, fangt mich, ihr sieben
Wohin ich mich trage? Das wissen nur die Tarotkarten
Zur Annahmestelle, und nicht ins Fundbüro

Schade. Ich kehre mein Inneres nach außen
Bereit zu fallen, fangt mich, ihr sieben
Wohin ich mich trage? Das wissen nur die Tarotkarten
Zur Annahmestelle, und nicht ins Fundbüro

Schade
Schade