Дежавю - Ігор Кайдаш traduction en russe

Дежавю

Задуши мене тілом, розірви на шматки
Розмалюй наші стіни в червоні кольори
Проникай скрізь пальці, іржаві голки
Я малюю світанок своєю кров'ю

Моє тіло доїдають холодні щури
Але біль не відчуваю, хоча і живий
Забиваю цвяхи в зуби, чую скрегіт в темряві
Я зникаю помаленьку, як дерева у вогні

Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю
Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"
Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю
Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"

Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю
Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"
Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю
Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"

Що скажеш на цей маніфест? Мій бог помер та не воскрес
І я з хрестом його ходжу, кінцем торкаюсь до небес
Мій Лютер Кінг, прикутий цвяхами в підвалі до труби
Даю тобі свій молоток. Забий останній та піди

Сьогодні спека допоможе відчувати запах пекла
Серед нього я палаю, але дихати так легко
Рідний постріл в скроню зачекався вже не перший рік
Самогубство — дуже легко — це як знати алфавіт

Мої очі не відкрити, не побачити зіниці
Я кажу останнє слово та лишаюсь на полиці
Ми вигадували справи, вигадували мрії
Та кінець всього один: стояти в урні на каміні

Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю
Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"
Мої очі влиті кров'ю, відчуваю дежавю
Я повторюю про себе: "Більше це не повторю"

Дежавю

Задуши меня телом, разорви на куски,
Раскрась наши стены в красные цвета.
Проникай сквозь пальцы, ржавые иглы,
Я рисую рассвет своей кровью.

Мое тело доедают холодные крысы,
Но боли не чувствую, хоть и живой.
Вбиваю гвозди в зубы, слышу скрежет во тьме,
Я исчезаю понемногу, как деревья в огне.

Мои глаза залиты кровью, чувствую дежавю,
Я повторяю про себя: "Больше этого не повторю".
Мои глаза залиты кровью, чувствую дежавю,
Я повторяю про себя: "Больше этого не повторю".

Мои глаза залиты кровью, чувствую дежавю,
Я повторяю про себя: "Больше этого не повторю".
Мои глаза залиты кровью, чувствую дежавю,
Я повторяю про себя: "Больше этого не повторю".

Что скажешь на этот манифест? Мой бог умер и не воскрес,
И я с его крестом хожу, концом касаюсь небес.
Мой Мартин Лютер Кинг, прикованный гвоздями в подвале к трубе,
Даю тебе свой молоток. Забей последний и уходи.

Сегодня жара поможет ощутить запах ада,
Среди него я горю, но дышать так легко.
Родной выстрел в висок ждал меня уже не первый год,
Самоубийство — очень просто — это как знать алфавит.

Мои глаза не открыть, не увидеть зрачки,
Я говорю последнее слово и остаюсь на полке.
Мы выдумывали дела, выдумывали мечты,
Но конец у всех один: стоять в урне на камине.

Мои глаза залиты кровью, чувствую дежавю,
Я повторяю про себя: "Больше этого не повторю".
Мои глаза залиты кровью, чувствую дежавю,
Я повторяю про себя: "Больше этого не повторю".