Сліди Насильства - Апатія traduction en russe

Сліди Насильства

Я взлетів би в небеса, але так боюсь падіння
Незакриті твої зовсім битові сліди насильства
І колись я може скажу, що з тобою все гаразд
Мене їсть твоя душа, а тебе порізав час

Знову зберігаєш цей груз за собою
Я так старався позбавити болю
Різану лезом душу в неволі
Не варто

Слабкість ховай, щоб тебе не вражали
Сердце моє вже нічого не тямить
Випити склянку, забутись у ямі
Із своїх думок, і знову сховатись

Тобі проливати сльози від горя
Ти хочеш зникти назовсім поволі
Я тебе розумію й не проти
Не знаю

Як нам так бути? Що нам робити?
Депресія жере, куріння не гріє
Відчай по венам, а радість вся мимо
Моє нутро давно вже не мріє

Я взлетів би в небеса, але так боюсь падіння
Незакриті твої зовсім битові сліди насильства, і
Колись я може скажу, що з тобою все гаразд
Мене їсть твоя душа, а тебе порізав час

Я взлетів би в небеса щоб побачити світанок
Знаю, що вже незабаром стане впевненой рука
Ти затягнеш цей момент поки стане тобі сили
Я затягну так петлю, щоб не зняли з моєй шиї

Я взлетів би в небеса, але так боюсь падіння
Незакриті твої зовсім битові сліди насильства
І колись я може скажу, що з тобою все гаразд
Мене їсть твоя душа, а тебе порізав час

Я взлетів би в небеса щоб побачити світанок
Знаю, що вже незабаром стане впевненой рука
Ти затягнеш цей момент поки стане тобі сили
Я затягну так петлю, щоб не зняли з моєй шиї

Следы Насилия

Я бы взлетел в небеса, но так боюсь падения
Незакрытые твои совсем бытовые следы насилия
И когда-нибудь я, может, скажу, что с тобой всё хорошо
Меня ест твоя душа, а тебя порезало время

Снова хранишь этот груз за собой
Я так старался избавить от боли
Изрезанную лезвием душу в неволе
Не стоит

Слабость скрывай, чтобы тебя не ранили
Сердце моё уже ничего не разумеет
Выпить стакан, забыться в яме
Из своих мыслей, и снова скрыться

Тебе проливать слёзы от горя
Ты хочешь исчезнуть совсем понемногу
Я тебя понимаю и не против
Не знаю

Как нам так быть? Что нам делать?
Депрессия жрёт, курение не греет
Отчаяние по венам, а радость вся мимо
Моё нутро давно уже не мечтает

Я бы взлетел в небеса, но так боюсь падения
Незакрытые твои совсем бытовые следы насилия, и
Когда-нибудь я, может, скажу, что с тобой всё хорошо
Меня ест твоя душа, а тебя порезало время

Я бы взлетел в небеса, чтобы увидеть рассвет
Знаю, что уже совсем скоро станет уверенной рука
Ты затянешь этот момент, пока не станет тебе силы
Я затяну так петлю, чтобы не сняли с моей шеи

Я бы взлетел в небеса, но так боюсь падения
Незакрытые твои совсем бытовые следы насилия
И когда-нибудь я, может, скажу, что с тобой всё хорошо
Меня ест твоя душа, а тебя порезало время

Я бы взлетел в небеса, чтобы увидеть рассвет
Знаю, что уже совсем скоро станет уверенной рука
Ты затянешь этот момент, пока не станет тебе силы
Я затяну так петлю, чтобы не сняли с моей шеи