Paroles et traduction Артем Лоік - Брат

Брат

Школа, бійка, недопиті пляшки
Нас покликали на вулицю чужі старшаки
Оточили, чую мат, чую сміх
А нас двоє, і нам пофіг на всіх
Серце стукає і ледь не втече
Та я відчуваю твоє братнє плече
І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так
Як учив ти запальничку мій стискає кулак

Як ми бились і стояли тоді
Я життя б своє довірив тобі
А ті суки тільки кодлом, за наказом когось
Зрозуміли це тоді, коли усе почалось
Та не даром полірували турнік
У крові, але веселі, молоді та дурні
Без вини, Боже, ти нас не вини
Ми стояли, а лежали вони

Прикривай, прикривай мене!
Най удар цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!

Лютий, кулі, недопиті пляшки
Нас покликали в окопи чужі старшаки
Оточили, чую мат, чую сміх
А нас двоє, і нам пофіг на всіх
Серце стукає і ледь не втече
Та я відчуваю твоє братнє плече
І хоча доволі страшно посміхаюсь, і так
Як учив ти рукоятку мій стискає кулак

Як ми бились і стояли тоді
Так і зараз я життя своє довірив тобі
А ті суки тільки кодлом, за наказом когось
Зрозуміли це тоді, коли усе почалось
Знову школа, брате, тільки життя
І душа моя й твоя на шмаття
За своє, Боже, ти нас не вини
Будемо стояти, а лежати вони

Прикривай, прикривай мене!
Най снаряд цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!

Прикривай, прикривай мене!
Най снаряд цей мене мине!
Бо ти брат назавжди мені
Не по крові, а по війні!
Не по роду, а по душі
Не як сонце, а як дощі
Відчував я твоє плече
З ним і в пеклі не так пече!

Брат

Школа, драка, недопитые бутылки
Нас вызвали на улицу чужие старшеклассники
Окружили, слышу мат, слышу смех
А нас двое, и нам плевать на всех
Сердце стучит и вот-вот выскочит
Но я чувствую твое братское плечо
И хоть довольно страшно, улыбаюсь, и так
Как учил ты, зажигалку сжимает мой кулак

Как мы дрались и стояли тогда
Я жизнь бы свою доверил тебе
А те суки только толпой, по приказу кого-то
Поняли это тогда, когда все началось
Да не зря полировали турник
В крови, но веселые, молодые и глупые
Без вины, Боже, ты нас не вини
Мы стояли, а лежали они

Прикрой, прикрой меня!
Пусть удар этот меня минует!
Ведь ты брат навеки мне
Не по крови, а по войне!
Не по роду, а по душе
Не как солнце, а как дожди
Чувствовал я твое плечо
С ним и в аду не так печет!

Февраль, пули, недопитые бутылки
Нас позвали в окопы чужие старшаки
Окружили, слышу мат, слышу смех
А нас двое, и нам плевать на всех
Сердце стучит и вот-вот выскочит
Но я чувствую твое братское плечо
И хоть довольно страшно, улыбаюсь, и так
Как учил ты, рукоятку сжимает мой кулак

Как мы дрались и стояли тогда
Так и сейчас я жизнь свою доверил тебе
А те суки только толпой, по приказу кого-то
Поняли это тогда, когда все началось
Снова школа, брат, только жизнь
И душа моя и твоя на куски
За свое, Боже, ты нас не вини
Будем стоять, а лежать они

Прикрой, прикрой меня!
Пусть снаряд этот меня минует!
Ведь ты брат навеки мне
Не по крови, а по войне!
Не по роду, а по душе
Не как солнце, а как дожди
Чувствовал я твое плечо
С ним и в аду не так печет!

Прикрой, прикрой меня!
Пусть снаряд этот меня минует!
Ведь ты брат навеки мне
Не по крови, а по войне!
Не по роду, а по душе
Не как солнце, а как дожди
Чувствовал я твое плечо
С ним и в аду не так печет!