Paroles et traduction Глава 94 - Нівелір

Нівелір

Магія чисел! Ми досі рахуєм на пальцях прожиті роки
всіх
Ні, я не навчився дивитись навколо, пишу,
бо я бачу таким світ
Вбити цей натовп! Як вийти? Стіна тут!
Покинути все хтось ніби мені велів
Зібрати слова та піднятись туди,
де не працюватиме нівелір
Балади про наше життя - це зброя,
яку ми скували самі
Я вештався по коридорах гуртожитків пекла,
ніхто не признає своїм
Тут ставили пастки, окопи та маски,
нам вішали фігню, ми вірили в казку
Йдіть нахуй, будь ласка, тут так собі -
класно, зарплати, машинки й апаски
Навряд чи вийде розкласти реальність по буквах,
хіба шо на три!
Ми душі на тусах мертвих компаній,
я досі ше тут і їбашу, як привид
Та шо ми відкрили, дорогу в майбутнє?
Пливем на дешевих вітрилах
Тут купа піратів, та "ОХ" як нам раді,
аж так, шо ніхто не підтримав...
Дорога тепер мій новий дім,
ми по тунелях в пошуках світла
Ну добре, світло знайшли,
та доля далі якась не привітна
Думаю, не варто звертати увагу,
карти в процесі я обновив
Ми не вписались в рамки жанру - це трансгресія Глави!

Осінь знову тулиться до мене десь у маршрутках,
десь у забутих дворах
А я себе повожу, ніби пацик незайманий,
не помічаю, тупий баран
Я ніби целофановий пакет над будинками,
хто там підкаже, ну а тепер куда?
Лабіринтами думок ми будемо тікати від небажаної долі,
як студенти від беркута
Хуй там, дядя Сартр піздів,
вуйко Степан знає трохи більше
На мені дуже вдало їздив начальник, був я,
щоправда, кур'єром пішим
З либою на лиці після універу
я відбиваю сонячного зайчика дипломом
Давно на мому рюкзаку було написано Нірвана,
але сьогодні там Глово
Чорні тіпи помирали під музику,
десь дуже тихо плакав Пі Дідді
Наші хлопи мертві з народження,
але так файно танцюють під Дзідзя
Я вже звик, шо зависнув у ліфті,
пацани, сємкі, тепла Мороша
Я триматиму себе в руках до останнього,
коли мені кажуть "давай про хороше"
Шо там далі? Це звучить налякано,
як десь з черги до газових камер
Смерть співатиме нам колискову,
обов'язково збацаєм кавер
Шо би ти не говорив про реп в Україні,
на нас не дивись, ми завжди десь збоку
Брови гостріше, посмішку вниз,
опусти трохи ше свою бейсболку
Пальці на вікні
Ніби не мої
І світ за вікном
Став мені чужим
Став мені чужим

Leveler

Magic of numbers! We still count on our fingers the years we’ve lived through
of everyone
No, I haven't learned to look around, I write,
because this is how I see the world
Kill this crowd! How to get out? Wall here!
Leave everything, someone seemed to tell me to
Gather the words and rise up there,
where the leveler won't work
Ballads about our life - these are weapons,
which we forged ourselves
I wandered through the corridors of the dormitories of hell,
no one will recognize as their own
They set traps, trenches and masks here,
they hung bullshit on us, we believed in fairy tales
Go fuck yourself, please, it's so-so here -
cool, salaries, cars and chicks
It is unlikely that it will be possible to decompose reality into letters,
except maybe for three!
We are souls on the leashes of dead companies,
I'm still here and fucking like a ghost
So what did we open, the way to the future?
Sailing on cheap sails
There are a lot of pirates here, but "OH" how glad they are to see us,
so much so that no one supported us...
The road is now my new home,
we are through tunnels in search of light
Well, we found the light,
but the fate is still not welcoming
I don't think it's worth paying attention,
I updated the cards in the process
We didn’t fit into the genre framework - this is Gлава's transgression!

Autumn snuggles up to me again somewhere in the minibuses,
somewhere in forgotten yards
And I behave like a virgin,
I don't notice, stupid ram
I'm like a cellophane bag over houses,
who will tell me there, well, where to now?
We will run through the labyrinths of thoughts from an undesirable fate,
like students from riot police
Fuck it, Uncle Sartre is late,
Uncle Stepan knows a little more
The boss rode me very successfully, I was,
however, a foot courier
With a slap in the face after university
I reflect the sun bunny with my diploma
Nirvana was written on my backpack a long time ago,
but today it says Glovo there
Black dudes died to music,
somewhere P Diddy cried very quietly
Our guys are dead from birth,
but they dance so cool to Dzidzio
I'm used to being stuck in an elevator,
boys, family, warm Morosha
I will keep myself in check until the very end,
when they say to me "let's talk about good things"
What's next? It sounds scared,
like somewhere from the line to the gas chambers
Death will sing a lullaby to us,
we will definitely cover it
Whatever you say about rap in Ukraine,
don't look at us, we are always somewhere on the sidelines
Eyebrows sharper, smile down,
lower your baseball cap a little more
Fingers on the window
As if they weren't mine
And the world outside the window
Became a stranger to me
Became a stranger to me