Paroles et traduction Глава 94 - Нівелір

Нівелір

Магія чисел! Ми досі рахуєм на пальцях прожиті роки
всіх
Ні, я не навчився дивитись навколо, пишу,
бо я бачу таким світ
Вбити цей натовп! Як вийти? Стіна тут!
Покинути все хтось ніби мені велів
Зібрати слова та піднятись туди,
де не працюватиме нівелір
Балади про наше життя - це зброя,
яку ми скували самі
Я вештався по коридорах гуртожитків пекла,
ніхто не признає своїм
Тут ставили пастки, окопи та маски,
нам вішали фігню, ми вірили в казку
Йдіть нахуй, будь ласка, тут так собі -
класно, зарплати, машинки й апаски
Навряд чи вийде розкласти реальність по буквах,
хіба шо на три!
Ми душі на тусах мертвих компаній,
я досі ше тут і їбашу, як привид
Та шо ми відкрили, дорогу в майбутнє?
Пливем на дешевих вітрилах
Тут купа піратів, та "ОХ" як нам раді,
аж так, шо ніхто не підтримав...
Дорога тепер мій новий дім,
ми по тунелях в пошуках світла
Ну добре, світло знайшли,
та доля далі якась не привітна
Думаю, не варто звертати увагу,
карти в процесі я обновив
Ми не вписались в рамки жанру - це трансгресія Глави!

Осінь знову тулиться до мене десь у маршрутках,
десь у забутих дворах
А я себе повожу, ніби пацик незайманий,
не помічаю, тупий баран
Я ніби целофановий пакет над будинками,
хто там підкаже, ну а тепер куда?
Лабіринтами думок ми будемо тікати від небажаної долі,
як студенти від беркута
Хуй там, дядя Сартр піздів,
вуйко Степан знає трохи більше
На мені дуже вдало їздив начальник, був я,
щоправда, кур'єром пішим
З либою на лиці після універу
я відбиваю сонячного зайчика дипломом
Давно на мому рюкзаку було написано Нірвана,
але сьогодні там Глово
Чорні тіпи помирали під музику,
десь дуже тихо плакав Пі Дідді
Наші хлопи мертві з народження,
але так файно танцюють під Дзідзя
Я вже звик, шо зависнув у ліфті,
пацани, сємкі, тепла Мороша
Я триматиму себе в руках до останнього,
коли мені кажуть "давай про хороше"
Шо там далі? Це звучить налякано,
як десь з черги до газових камер
Смерть співатиме нам колискову,
обов'язково збацаєм кавер
Шо би ти не говорив про реп в Україні,
на нас не дивись, ми завжди десь збоку
Брови гостріше, посмішку вниз,
опусти трохи ше свою бейсболку
Пальці на вікні
Ніби не мої
І світ за вікном
Став мені чужим
Став мені чужим

Нивелир

Магия чисел! Мы до сих пор считаем на пальцах прожитые годы
всех
Нет, я не научился смотреть вокруг, пишу,
потому что я вижу таким мир
Убить эту толпу! Как выйти? Стена здесь!
Покинуть всё, кто-то будто мне велел
Собрать слова и подняться туда,
где не будет работать нивелир
Баллады о нашей жизни - это оружие,
которое мы сковали сами
Я бродил по коридорам общежитий ада,
никто не признает своим
Здесь ставили ловушки, окопы и маски,
нам вешали лапшу на уши, мы верили в сказку
Идите нахуй, пожалуйста, тут так себе -
классно, зарплаты, машинки и тёлочки
Вряд ли получится разложить реальность по буквам,
разве что на три!
Мы души на тусовках мёртвых компаний,
я до сих пор здесь и ебашу, как призрак
Что мы открыли, дорогу в будущее?
Плывём на дешёвых парусах
Тут куча пиратов, и "ОХ" как нам рады,
настолько, что никто не поддержал...
Дорога теперь мой новый дом,
мы по туннелям в поисках света
Ну ладно, свет нашли,
но судьба дальше какая-то неприветливая
Думаю, не стоит обращать внимания,
карты в процессе я обновил
Мы не вписались в рамки жанра - это трансгрессия Главы!

Осень снова жмётся ко мне где-то в маршрутках,
где-то в забытых дворах
А я веду себя, будто парень нетронутый,
не замечаю, тупой баран
Я словно целлофановый пакет над домами,
кто там подскажет, ну а теперь куда?
Лабиринтами мыслей мы будем убегать от нежеланной судьбы,
как студенты от беркута
Хрен там, дядя Сартр пиздел,
дядя Степан знает немного больше
На мне очень удачно ездил начальник, был я,
правда, курьером пешим
С улыбкой на лице после университета
я отражаю солнечного зайчика дипломом
Давно на моём рюкзаке было написано Нирвана,
но сегодня там Glovo
Чёрные парни умирали под музыку,
где-то очень тихо плакал Пи Дидди
Наши парни мёртвые с рождения,
но так классно танцуют под Дзидзя
Я уже привык, что завис в лифте,
пацаны, семки, тёплая Мороша
Я буду держать себя в руках до последнего,
когда мне говорят "давай о хорошем"
Что там дальше? Это звучит испуганно,
как где-то из очереди в газовые камеры
Смерть будет петь нам колыбельную,
обязательно забацаем кавер
Что бы ты ни говорила о рэпе в Украине,
на нас не смотри, мы всегда где-то сбоку
Брови острее, улыбку вниз,
опусти немного ещё свою бейсболку
Пальцы на окне
Словно не мои
И мир за окном
Стал мне чужим
Стал мне чужим