Paroles et traduction Lely45 - Vapaparara

Vapaparara

У чому твоя залежність? Моя — від свободи
Я тікала від неї, складала з собою угоди
Креслила межі, намагалась туди вміститись
Треба було лише докорінно заглибитись і подивитись

Від себе, на щастя чи то на жаль, не втечеш
Твоя тінь, як завжди, ускладнить найпростіший процес
Твоя мука від себе доти буде нестерпна
Поки ти майже пошепки не промовиш собі: "Даремно"

Досить із мене терзань, нерівних битв та змагань
Я не більше раба не своїх поривань
Я віднині залежу лише від вдиху і видиху
Далі простір, в якому я просто пишу свою лірику

Далі, далі двері усі відкриті
Та живи ти як хочеш, не жди, що тебе хтось повинен-таки зрозуміти
Це ніби в стосунках, як грюкнеш дверима і кинеш додолу квіти
Чомусь тільки тоді доходить, як потрібно було любити

Досить із мене терзань, нерівних битв та змагань
Я не більше раба не своїх поривань
Я віднині залежу лише від вдиху і видиху
Далі простір, в якому я просто пишу свою лірику

У чому твоя залежність?

Свободозависима

В чем твоя зависимость? Моя — от свободы.
Я бежала от неё, заключала с собой договора,
Чертила границы, пыталась туда вместиться.
Нужно было лишь досконально заглянуть в себя и увидеть.

От себя, к счастью или к сожалению, не убежишь.
Твоя тень, как всегда, усложнит простейший процесс.
Твоя мука от себя до боли будет нестерпима,
Пока ты почти шепотом не произнесешь себе: "Напрасно".

Довольно с меня терзаний, неравных битв и состязаний.
Я больше не раба не своих порывов.
Я отныне завишу лишь от вдоха и выдоха.
Дальше — пространство, в котором я просто пишу свою лирику.

Дальше, дальше — все двери открыты.
Но живи ты как хочешь, не жди, что тебя кто-то должен, так и быть, понять.
Это как в отношениях: хлопнешь дверью и бросишь цветы,
Почему-то только тогда доходит, как нужно было любить.

Довольно с меня терзаний, неравных битв и состязаний.
Я больше не раба не своих порывов.
Я отныне завишу лишь от вдоха и выдоха.
Дальше — пространство, в котором я просто пишу свою лирику.

В чем твоя зависимость?