Paroles et traduction Міша Правильний - Інтро з лікарні

Інтро з лікарні

Одна трубка стирчить із спини, інша із пеніса
Температура під 40, цікаво, якщо я згорю зараз то чи стану я феніксом?
Дамблдор дивиться на мене зі скепсисом

Дамблдор - я так називаю сусіда
Йому 85
Він помирає, марить та кличе сина
Сина немає
Тож крики потроху зникають
Замість них з його рота на підлогу ллється слина

В палаті темно сумно та безнадійно
Цим палата нагадує мені росію, не смійся друже
Тут навіть так само вдихнути на повні груди не можна
Коли намагаюсь то боляче дуже
Яке там одужання?

Нарешті морфін починає діяти
І я зйобуюсь із реальності туди
Де цей світ ще не розлітається на шматки
Вжух - і вже за секунду я вже в іншому місці
Так, коли є морфін - я швидкий

Це місце де я ховаюсь
Тут невеличка кімната, книжка з казками
Та піанінка механічна заведена

Вона мені грає, я беру книжку та починаю читати казки вголос
І це гріє з середини

Люблю вигадувати та читати різне
Особливо коли ніхто не аналізує
Чи достатньо наповнене воно алегоріями і сенсом
Бля, я читаю казки в уявній кімнаті
Від'ібіться вже, поціновувачі мистецтва

Ці казки про добро та про мрію
Про окремих людей та про цілі народи
Про любов, яка справжня, не ту, що в кіно чи у тупорилих піснях
А ту, яку робить із нами природа

Це казки про героїв та про слабаків
Про дурнів розумних та про тупих ерудитів
Про ситуації коли начебто треба прикласти пістолета до скроні
Але ти чомусь обираєш радіти

Нащо я це роблю?
Бо в моїй пірамідці це фундаментально важлива потреба
Якщо ти вже тут, то сідай, в мене є ще пару історій в кишені
Може одна із них саме для тебе
А чому ні?
Ми такі всі прохавані та розумні
Але шось досі не схожі на нормального людського виду зразок
Може це якраз через те, що нам все ж таки трішечки не вистачає казок

Intro from the Hospital

One tube sticks out of my back, the other out of my penis
Temperature is almost 40, I wonder, if I burn now, will I become a phoenix?
Dumbledore looks at me with skepticism

Dumbledore - that's what I call my neighbor
He's 85
He's dying, delirious, and calling for his son
His son is gone
So his cries are gradually fading away
Instead, saliva pours out of his mouth onto the floor

The ward is dark, sad, and hopeless
This ward reminds me of Russia, don't laugh, babe
You can't even take a deep breath here
When I try, it hurts so much
What kind of recovery is that?

Finally, the morphine starts to work
And I escape reality to there
Where this world is not falling apart yet
Whoosh - and in a second I'm already in another place
Yeah, when there's morphine - I'm fast

This is the place where I hide
There's a small room, a book of fairy tales
And a mechanical piano wound up

It plays for me, I take the book and start reading fairy tales aloud
And it warms me from the inside

I love to make up and read different things
Especially when no one analyzes
Whether it is sufficiently filled with allegories and meaning
Damn, I'm reading fairy tales in an imaginary room
Leave me alone, art connoisseurs

These are fairy tales about good and about dreams
About individuals and about entire nations
About love, the real one, not the one in the movies or in stupid songs
But the one that nature makes with us

These are fairy tales about heroes and about weaklings
About smart fools and about stupid know-it-alls
About situations when you have to put a gun to your temple
But somehow you choose to be happy

Why am I doing this?
Because in my pyramid, this is a fundamentally important need
If you're already here, then sit down, I have a couple more stories in my pocket
Maybe one of them is for you
Why not?
We're all so beggarly and smart
But somehow we're still not like a normal human species sample
Maybe it's because we just don't have enough fairy tales