Paroles et traduction Скрябін - Говорили і курили

Говорили і курили

Ми познайомились з тобою у вагоні метро,
Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро.
Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг,
І ми у позі еротичній були загнані в тупік.
Інтелігентний мужчина, український інженер,
Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер.
Зашипіли двері, станція "Хрещатик" –
І народ почав з вагона, як картопля випадати.
Переплетені тілами, виїжджаєм з-під землі
І відчуваєм, що так просто нам не розійтися, ні.
І я лечу, як метелик, забігаю в генделик,
Замовляю нам дві кави збудоражити уяву.

Ми цілий день так сиділи, говорили і курили,
Пахли димом і любов'ю, говорили і курили.
Потім люди прийшли, і до нас підсіли,
Ми посунулися трохи, говорили і курили.
І їли ми пиріжки, томатним соком запили,
І з червоними вусами говорили і курили.
Потім трохи помовчали, трохи відпочили,
Взяли закурили і знов заговорили.

Коли вечором я сьорбав із пакета бульйон,
Нагадав собі, що не спитав у тебе телефон.
Кілька спальних районів, посередині Дніпро,
Київ - місто невелике, ми зустрінемось в метро.
І зранку знову ниряю у підземні тунелі,
І несе мене до тебе ця криклива канітєль,
І бачу ті самі джинси і той рюкзачок,
І від радості зжимаю у кишені кулачок.
Ще чоловік п'ятдесять у вагон забігає,
Мене розмазує по тобі, ніби маслом коровай,
І я чекаю в душі на зупинку "Хрещатик",
Щоби вибратись наверх і навіть пози не міняти.

Ми цілий день так сиділи, говорили і курили,
Пахли димом і любов'ю, говорили і курили.
Потім люди прийшли, і до нас підсіли,
Ми посунулися трохи, говорили і курили.
І їли ми пиріжки, томатним соком запили,
І з червоними вусами говорили і курили.
Потім трохи помовчали, трохи відпочили,
Взяли закурили і знов заговорили.

We Talked and Smoked

We met in a crowded subway car,
People crammed in like sardines in a jar.
Pressed against you, I couldn't turn away,
Stuck in an erotic pose, come what may.
An intelligent man, a Ukrainian engineer,
A hormonal surge almost finished me, my dear.
Doors hissed open, "Khreshchatyk" station's call –
People spilled out like potatoes, one and all.
Bodies intertwined, we emerge from underground,
Knowing we can't simply part ways, profound.
Like a butterfly, I flutter to a cafe,
Ordering two coffees to ignite our day.

We sat all day, talking and smoking away,
Scented with smoke and love, throughout the day.
Then people came and joined us at our seat,
We shifted a bit, talking and smoking, complete.
We ate pastries, washing them down with tomato juice,
With red-stained mustaches, our conversation loose.
Then we fell silent, taking a moment's rest,
Lit up a smoke, and our talks resumed, blessed.

Sipping broth from a bag in the evening's embrace,
I realized I forgot to ask for your number, what a disgrace.
A few sleeping districts, the Dnipro flows between,
Kyiv - a small city, we'll meet in the subway scene.
In the morning, I dive back into the tunnels below,
This noisy canticle carries me to you, you know.
I see those same jeans and that backpack too,
Joyfully clenching my fist in my pocket, it's true.
Fifty more men rush into the car's hold,
I'm smeared against you like butter on bread, bold.
And in my soul, I wait for "Khreshchatyk" to arrive,
To escape to the surface, our position to revive.

We sat all day, talking and smoking away,
Scented with smoke and love, throughout the day.
Then people came and joined us at our seat,
We shifted a bit, talking and smoking, complete.
We ate pastries, washing them down with tomato juice,
With red-stained mustaches, our conversation loose.
Then we fell silent, taking a moment's rest,
Lit up a smoke, and our talks resumed, blessed.