Paroles et traduction Скрябін - Шукав свій дім

Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Так тихо, як старість, прийшла зима, зима, зима
Підступно, як старість, прийшла зима, зима, зима
Так сумно... зима, зима

Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори – там ніхто не знав, де він
Холодний вітер тільки на дорозі став
І так мені сказав, так він сказав

Не треба було йти далеко
Не треба було йти так довго
Земля, де бігав ти маленьким
Є твоїм домом

Я не послухав вітру і спустився з гір
Прийшов спитати в моря – може, знає про мій дім
Та тільки засміялись хвилі з моїх слів
І десь далеко було чути їх нехитрий спів

Не треба було йти далеко
Не треба було йти так довго
Земля, де бігав ти маленьким
Є твоїм домом

Ходив я довго – всіх кругом про дім питав
А з неба сніг, а з неба вже моя зима
Старий місяць головою закивав
І так мені сказав, так сказав

Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ

Венками из неба на нас вниз падал снег.
Так тихо, как старость, накрыл примитивный свет.
Так тихо, как старость, пришла зима, зима, зима.
Близко, как старость, пришла зима, зима, зима.
Так грустно, зима, зима.

Когда-то давно я пошёл искать свой дом
Залез высоко в горы - там никто не знал, где он.
Холодный ветер только на дороге встал,
И так мне сказал, так он сказал:

Не надо было идти так далеко,
Не надо было идти так долго,
Земля, где бегал ты маленьким,
Является твоим домом.

Я не послушал ветра и спустился с гор,
Пришёл спросить у моря - может знает про мой дом.
Да только засмеялись волны с моих слов,
И где-то далеко можно было слышать их нехитрыое пение.

Не надо было идти так далеко,
Не надо было идти так долго,
Земля, где бегал ты маленьким,
Является твоим домом.

Ходил я долго - всех кругом про дом спрашивал,
А с неба снег, а с неба уже моя зима,
Старый месяц головою закивал,
И так мне сказал, так сказал...

Венками из неба на нас вниз падал снег.
Так тихо, как старость, накрыл примитивный свет.