Історія України за 5 хвилин - ТНМК traduction en allemand

Історія України за 5 хвилин

Подивись наліво, подивись направо
Це твоя земля! Це твоя держава!
Історія в неї строката, яскрава
Слава Україні! Героям Слава!

Спочатку не було ні птахів, ні риби
І раптом стався Великий Вибух (бух!)
З'явилися зірки і котики пухнасті
Короче, все, що треба людині для щастя
Колись на цих землях жили трипільці
Вікентій Хвойка про це ще напише
А про кімерійців писав ще Гомер
Не той, що з мультика, а трохи інший

Далі з'являються східні слов'яни
Поляни, сіверяни та інші древляни
Прийдуть вороженьки, то б'ють супостата
А нема супостата – ідуть брат на брата
Ще апостол Андрій, було, як си подивить
Скаже: "Файне місто збудують над Дніпром
Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь"
На честь неї річка і станція метро

Не було інтернету і радіостанцій
Нудились князі і шукали затію
В будь-якій незрозумілій ситуації
Ходили походом на Візантію
Там же навчилися Господа боятися
І співати у церкві: "Боже, прости!"
Тоді Володимир Великий покаявся
Скинув Перуна і Русь охрестив

У кожного князя була своя фішка
Святослав Хоробрий воював до останку
Ярослав Мудрий писав мудрі книжки
А Мономах слухав маму і завжди носив шапку

Та все, що до цього, було єрунда
Бо тут навалилась монгольська орда
Але робить сильнішим те, що не вбило
Бився відважно король Данило
Тільки в полі один не воїн, звісно
І зростало потроху Литовське князівство
З одного боку – пани польські
З іншого боку – орда московська

Прибігають татари – теж не дружити
Зажурилась Україна, що нічим прожити
Аж тут відчайдушні, як хижаки
Люті підняли шаблі козаки
Поки батько Богдан не вступив у борню
Задружився з царем і споров фігню!
Та кров козацька – вона не для понту
Довбуш, Кармелюк, Залізняк, Гонта
За долю боролись простого народу
Бо козацькому роду нема переводу!

Не тільки в шаблях і гарматах сила
Пам'ятаємо, друзі, Петра Могилу
Відкрив Академію, щоб всіх научати
Ох і красиві там вчаться дівчата!
А хто перший хіпан у Європі? Ну да!
Григорій Савич Сковорода!
Пушкін ще не вмів говорити
А Іван Котляревський написав Енеїду

Подивись наліво, подивись направо
Це твоя земля! Це твоя держава!
Історія в неї строката, яскрава
Слава Україні! Героям Слава!

Сторіччя дев'ятнадцяте. Що ми бачимо?
В Україні – кріпаччина, в Петербурзі – цар
Немає Січі, немає Гетьманщини
Аж тут народився Великий Кобзар!
Заповів нам Тарас як братам обійнятись
І чужого навчатись, і свого не цуратись
Борітеся – поборите, щоб там не стало
Кохайтеся, чорнобриві, та не з ким попало

Бісились до сказу імперські зарази
Валуєвські циркуляри і Емські укази
В мову нашу летіли, мов кулі
Вбити хотіли? Ха! Ось вам дулю!
Марко Вовчок, Михайло Старицький
Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький
Гринченко, Стефаник, Руданський, Гребінка
Франко, Коцюбинський і Леся Українка
Слово виковали, як твердую крицю
Блазням церевим ще й досі не спиться

Двадцяте сторіччя: аж ось тобі на
Починається Перша світова війна
Стали всі проти всіх до бою
Україну імперії ділять між собою
Виниченко, Петлюра, Махно, Скоропадський
Сварились між себе і зраду шукали
Тим часом приперлась чума комуняцька
Веселі, брате, часи настали

Що тут казати: є, що згадати
Розстріляне відродження, червоний терор
І ніжна подяка від старшого брата
Багатомільйонний Голодомор
Та винесла пам'ять народна з пожару
Вирваний кимось історії жмут
Лицарів славних Холодного Яру
І подвиг безсмертний Героїв Крут

Новий непомітно підкрався капець
Гітлер приперся, мать його так
Тоді в харків'ян увірвався терпець
Придумали танк – всім танкам танк!
Т-34 – краса і жах!
Гнали аж до Берліну поганців
А на Волині й в карпатських лісах
Билися на два фронти повстанці

Одних прогнали – інші прийшли
Смерть не питає, на чиєму ти боці
Знов переможені чи перемогли?
Сумний святий вечір в сорок шостім році
Ні корови, ні свині – тільки Сталін на стіні
Це вже кінець історії? Ха, ні!

Якось прийшов українець Горбачов
І народів тюрму розвалив. Ну а чо?
Воля настала, воля жадана
Воля омріяна, обітована
Тільки зарано було ще радіти
Бо не так чужі воші, як свої гниди
Летіли коктейлі, шина горіла
Кривилось тирана свиняче рило

Відрило рило чорні безодні
Злітала в небо Небесна Сотня
І знову зі сходу солдатиків соває
Кремлівський виродок закомплексований
Та не вмре України ні слава, ні воля
Завжди посміхатися нам буде доля
Тому буде жито і синєє небо
А що буде далі – залежить від тебе!

Подивись наліво, подивись направо
Це твоя земля! Це твоя держава!
Історія в неї строката, яскрава
Слава Україні! Героям Слава!

Die Geschichte der Ukraine in 5 Minuten

Schau nach links, schau nach rechts
Das ist dein Land! Das ist dein Staat!
Seine Geschichte ist bunt und lebhaft
Ruhm der Ukraine! Den Helden Ruhm!

Am Anfang gab es weder Vögel noch Fische
Und plötzlich gab es den Urknall (Bumm!)
Es erschienen Sterne und flauschige Kätzchen
Kurz gesagt, alles, was ein Mensch zum Glücklichsein braucht
Einst lebten auf diesen Gebieten die Trypillja-Leute
Vikentij Chwoika wird noch darüber schreiben
Und über die Kimmerier schrieb schon Homer
Nicht der aus dem Zeichentrickfilm, sondern ein etwas anderer

Dann erscheinen die Ostslawen
Polanen, Sewerjanen und andere Drewlanen
Wenn Feinde kommen, schlagen sie den Gegner
Und wenn es keinen Gegner gibt, gehen sie Bruder gegen Bruder
Auch Apostel Andreas, als er sich das ansah
Sagte: "Eine schöne Stadt werden sie am Dnipro bauen
Kyj, Schtschek, Choriw und ihre Schwester Lybid"
Zu ihren Ehren gibt es einen Fluss und eine U-Bahn-Station

Es gab kein Internet und keine Radiosender
Die Fürsten langweilten sich und suchten eine Beschäftigung
In jeder unklaren Situation
Zogen sie auf Feldzug nach Byzanz
Dort lernten sie auch, Gott zu fürchten
Und in der Kirche zu singen: "Gott, vergib!"
Dann bereute Wolodymyr der Große
Stürzte Perun und taufte die Rus

Jeder Fürst hatte seine eigene Masche
Swjatoslaw der Tapfere kämpfte bis zum Letzten
Jaroslaw der Weise schrieb weise Bücher
Und Monomach hörte auf seine Mutter und trug immer eine Mütze

Aber alles, was davor war, war Unsinn
Denn hier fiel die mongolische Horde ein
Aber was uns nicht tötet, macht uns stärker
Tapfer kämpfte König Danylo
Nur einer allein auf dem Feld ist natürlich kein Krieger
Und das Litauische Fürstentum wuchs allmählich
Auf der einen Seite – polnische Herren
Auf der anderen Seite – die Moskauer Horde

Die Tataren kommen angerannt – auch nicht zum Freundschaft schließen
Die Ukraine war betrübt, weil sie nichts zum Leben hatte
Doch dann, verzweifelt wie Raubtiere
Hoben die wilden Kosaken ihre Säbel
Bis Vater Bohdan in den Kampf zog
Freundete sich mit dem Zaren an und machte Mist!
Aber das Kosakenblut ist nicht zum Angeben
Dowbusch, Karmeljuk, Salisnjak, Honta
Kämpften für das Schicksal des einfachen Volkes
Denn das Kosakengeschlecht kennt kein Ende!

Nicht nur in Säbeln und Kanonen liegt die Kraft
Wir erinnern uns, meine Freunde, an Petro Mohyla
Eröffnete die Akademie, um alle zu unterrichten
Oh, wie schön sind die Mädchen, die dort lernen!
Und wer ist der erste Hippie in Europa? Na klar!
Hryhorij Sawytsch Skoworoda!
Puschkin konnte noch nicht sprechen
Da schrieb Iwan Kotljarewskyj schon die Aeneis

Schau nach links, schau nach rechts
Das ist dein Land! Das ist dein Staat!
Seine Geschichte ist bunt und lebhaft
Ruhm der Ukraine! Den Helden Ruhm!

Das neunzehnte Jahrhundert. Was sehen wir?
In der Ukraine – Leibeigenschaft, in Petersburg – der Zar
Es gibt keine Sitsch, es gibt kein Hetmanat
Doch dann wurde der Große Kobzar geboren!
Taras vermachte uns, wie Brüder uns umarmen sollen
Und von Fremden zu lernen, und das Eigene nicht zu verleugnen
Kämpft – ihr werdet siegen, was auch immer geschieht
Liebt euch, Schwarzäugige, aber nicht mit jedem Dahergelaufenen

Die imperialen Seuchen tobten bis zum Wahnsinn
Walujew-Zirkulare und Emser Erlasse
Fl দাঁড়িয়ে in unsere Sprache, wie Kugeln
Wollten sie uns töten? Ha! Hier habt ihr eine Feige!
Marko Wowtschok, Mychajlo Staryzkyj
Hulak-Artemowskyj, Netschuj-Lewyzkyj
Hrintschenko, Stefanyk, Rudanskyj, Hrebinka
Franko, Kozjubynskyj und Lessja Ukrajinka
Sie schmiedeten das Wort wie harten Stahl
Den zaristischen Narren schläft es immer noch nicht

Das zwanzigste Jahrhundert: Da hast du's
Der Erste Weltkrieg beginnt
Alle stellten sich zum Kampf gegen alle
Die Imperien teilen die Ukraine unter sich auf
Wynnytschenko, Petljura, Machno, Skoropadskyj
Stritten sich untereinander und suchten Verrat
Währenddessen kam die kommunistische Pest daher
Fröhliche Zeiten, mein Schatz, brachen an

Was soll man sagen: Es gibt, woran man sich erinnern kann
Die erschossene Wiedergeburt, der rote Terror
Und der zarte Dank vom älteren Bruder
Der millionenfache Holodomor
Doch das Volksgedächtnis hat aus dem Feuer getragen
Ein herausgerissenes Stück Geschichte
Die ruhmreichen Ritter von Cholodnyj Jar
Und die unsterbliche Heldentat der Helden von Kruty

Ein neues Unglück schlich sich unbemerkt heran
Hitler kam daher, verdammt noch mal
Da riss den Charkowern der Geduldsfaden
Sie erfanden einen Panzer – den Panzer aller Panzer!
T-34 – Schönheit und Schrecken!
Sie jagten die Schurken bis nach Berlin
Und in Wolhynien und in den Karpatenwäldern
Kämpften die Aufständischen an zwei Fronten

Die einen vertrieben – die anderen kamen
Der Tod fragt nicht, auf wessen Seite du stehst
Wieder besiegt oder gesiegt?
Trauriger Heiliger Abend im Jahr sechsundvierzig
Keine Kuh, kein Schwein – nur Stalin an der Wand
Ist das schon das Ende der Geschichte? Ha, nein!

Irgendwann kam der Ukrainer Gorbatschow
Und zerstörte das Völkergefängnis. Na und?
Die Freiheit kam, die ersehnte Freiheit
Die erträumte, gelobte Freiheit
Nur war es noch zu früh, um sich zu freuen
Denn nicht so sehr fremde Läuse, wie eigene Nissen
Cocktails flogen, Reifen brannten
Das Schweinegesicht des Tyrannen verzerrte sich

Das Gesicht grub schwarze Abgründe auf
Die Himmlische Hundertschaft stieg in den Himmel
Und wieder schickt er Soldaten aus dem Osten
Der komplexbeladene Kreml-Bastard
Aber weder Ruhm noch Freiheit der Ukraine werden sterben
Das Schicksal wird uns immer zulächeln
Deshalb wird es Roggen geben und blauen Himmel
Und was weiter passiert – hängt von dir ab!

Schau nach links, schau nach rechts
Das ist dein Land! Das ist dein Staat!
Seine Geschichte ist bunt und lebhaft
Ruhm der Ukraine! Den Helden Ruhm!