Paroles et traduction Тартак - Забуватиму тебе повільно

Забуватиму тебе повільно

А ти живеш собі десь там і зовсім не знаєш,
Як я без тебе тут помираю, як загниваю...
Як потрохи з'їдає щоденна турбота, щоденна гризота...
Як затягує мене чорне болото...
Я забуватиму тебе повільно...
Але, рано чи пізно, я викину тебе із серця...
Небагато мине – і стану від тебе я вільним – більше не божевільним...
А тим часом життя пронесеться...
Ти отримуєш мої листи і складаєш у пачку...
Хоч би раз прочитала – нехай і без інтересу...
Я той дикий маньяк, що пише листи до своєї маньячки...
І у кожному слові – констатація шоку, концентрація стресу...

I'll forget you slowly

And you live somewhere out there and don't even know,
How I am dying without you, rotting here...
How daily worries and anguish eat me slowly...
How a dark quagmire pulls me down...
I'll forget you slowly...
But sooner or later, I'll cast you out of my heart...
A short time will pass, and I'll be free from you — no longer crazy...
And in the meantime, life will rush by...
You receive my letters and file them away...
I hope you read them once, even without interest...
I'm that wild maniac who writes letters to his maniac...
And in every word - a statement of shock, a concentration of stress...