Paroles et traduction Тартак - Мене вже немає

Мене вже немає

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Я втрапив у скруту,
Я випив отруту,
Мене пригостив мій нібито друг.
Я звав його братом,
Латав його втрати,
Тягнув із проваль, лікував від недуг.
А він мене зрадив,
А він мене радо
Ввів під удар балістичних ракет.
І от я вмираю,
Прямую до раю,
А він починає святковий бенкет.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

В минулому часі
Я їхав по трасі,
Якою до того їздив не раз.
Поводився чемно,
Та мабуть даремно,
Мене протаранив нечемний КамАЗ.
І всі мої плани,
Манливі омани,
Сталося те, чого я не хотів.
На телеканалі
Святкують деталі,
А я вирушаю до інших світів.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Меня уже нет

Я погиб в битве,
Я уже убит,
Вокруг меня тела врагов.
Я ушел непокоренным,
Хлопнул дверью,
Я за собой не оставил долгов.
Еще напоследок
Увидел рассвет,
Солнечный луч
И каплю росы.
Жизнь прожил достойно,
Хоть может и не видно,
Но я не боялся, не ныл, не просил.

Я погиб в битве,
Я уже убит,
Вокруг меня тела врагов.
Я ушел непокоренным,
Хлопнул дверью,
Я за собой не оставил долгов.
Еще напоследок
Увидел рассвет,
Солнечный луч
И каплю росы.
Жизнь прожил достойно,
Хоть может и не видно,
Но я не боялся, не ныл, не просил.

Меня уже нет!
Ветер разносит меня по земле.
Меня уже нет!
Я знаю секреты большие и малые.
Меня уже нет!
Рядом со мной летают орлы.
Меня уже нет!
Но важно, чтобы вы все были!
А меня уже нет!

Я попал в беду,
Я выпил яд,
Меня угостил мой так называемый друг.
Я звал его братом,
Покрывал его потери,
Вытаскивал из пропастей, лечил от недугов.
А он меня предал,
А он меня с радостью
Подставил под удар баллистических ракет.
И вот я умираю,
Отправляюсь в рай,
А он начинает праздничный банкет.

Меня уже нет!
Ветер разносит меня по земле.
Меня уже нет!
Я знаю секреты большие и малые.
Меня уже нет!
Рядом со мной летают орлы.
Меня уже нет!
Но важно, чтобы вы все были!
А меня уже нет!

В прошлом времени
Я ехал по трассе,
По которой до этого ездил не раз.
Вел себя прилично,
Но, видимо, зря,
Меня протаранил бесцеремонный КамАЗ.
И все мои планы,
Манящие обманы,
Случилось то, чего я не хотел.
На телеканале
Празднуют детали,
А я отправляюсь в другие миры.

Меня уже нет!
Ветер разносит меня по земле.
Меня уже нет!
Я знаю секреты большие и малые.
Меня уже нет!
Рядом со мной летают орлы.
Меня уже нет!
Но важно, чтобы вы все были!
А меня уже нет!