Paroles et traduction Тартак - О-ля-ля

О-ля-ля

Жує мене журба – спокою нема
То було село, а тепер – ферма
В мене, мов желе, трепетна душа
Мов лимон кисла, від льоду тонша
А лице криве, синє, мов жаба
Трава є – то кайф, а нема – торба
Тільки дав льону, зміняв на коноплю
Сиджу – плюю в фонтан, з меду патрон ліплю
То смоктю дюшес, то жую драже
Насиплю в воду сіль, то буде суп уже
Піду куплю кашне не дуже дешеву
Аж те не мій фасон – злякав на крик сову!

О-ля-ля! Жує мене журба.
О-ля-ля! Мене жує.
О-ля-ля! Жує мене журба.
О-ля-ля! Мене жує.

Як помну картоплю – то буде пюре
То буде пюре, як помну картоплю
Є повна каструля, але усе сире
Аж те усе сире – з′їм повну каструлю!

У шлункові тягар, гуде, мов в улею
Зажурно посиджу, знову в фонтан плюю
Кума теля жене, я око тру до дір
У неї – ото бюст! – травма мені на зір
Покладу я компрес, поб'ю по дереву
То дуже дужий стрес – запурляю в траву
Лізе плюгавий дід, пре, ніби, до мене!
Ляпаса дасть швабра, коли наздожене

О-ля-ля! Ляпаса дасть швабра.
О-ля-ля! Коли наздожене.
О-ля-ля! Ляпаса дасть швабра.
О-ля-ля! Коли наздожене мене!

Мине моя травма, переляк та нарив
Їм кашу та батон, наспівую мотив
Далі пальто продам, амбари зажену
Валіза при боку – по шосе в далину
Ото поля кордон, погляну на ниву
Душу, немов пітон, а то серпом пожну
Доне моя, на жаль, покину я тебе –
Гірше за ту печаль журба мене шкребе!

О-ля ля! Гірше за ту печаль.
О-ля ля! Журба мене шкребе.
О-ля ля! Гірше за ту печаль.
О-ля ля! Журба мене шкребе... Журба!

Oh La La

My soul is burdened with sorrow and restlessness
What once was a village is now a farm
My soul trembles like jelly, fragile and weak
As sour as a lemon, as thin as ice
My face is crooked, blue like a frog
Grass is bliss, but without it, I'm a wretch
I've traded flax for hemp, a fool's exchange
I sit and spit in the fountain, molding honey into bullets
I smoke duchess, I chew dragee
I sprinkle salt in water, and presto, it's soup
I'll buy a scarf, not too cheap
But it's not my style, it frightens the owls!

Oh la la! My soul is burdened with sorrow.
Oh la la! It consumes me.
Oh la la! My soul is burdened with sorrow.
Oh la la! It consumes me.

I'll mash potatoes, and it will become puree
It will become puree, if I mash potatoes
The pot is full, but it's all raw
But it's all raw, and I'll devour the entire pot!

My stomach rumbles like a beehive
I sit morosely, spitting into the fountain once more
My friend drives a calf, and I watch intently
Her chest, oh my! It injures my eyesight
I'll apply a compress, I'll beat a tree
This stress is too much, I'll jump into the grass
A wretched old man approaches, pestering me
A broom will slap his face if he catches me

Oh la la! A broom will slap his face.
Oh la la! If he catches me.
Oh la la! A broom will slap his face.
Oh la la! If he catches me!

My trauma and abscesses will pass
I'll eat porridge and bread, humming a tune
I'll sell my coat, and set my barns ablaze
Suitcase in hand, I'll journey far down the highway
I'll gaze upon the fields, the boundless expanse
I'll devour my soul like a python, or reap it with a sickle
My daughter, I must leave you behind
This sorrow is worse than any pain!

Oh la la! Worse than any sorrow.
Oh la la! This sorrow consumes me.
Oh la la! Worse than any sorrow.
Oh la la! This sorrow consumes me! Consumes me!