Понад хмарами (feat. Katya Chilly) [The Emillio & Alex J Kramer Remix] - Тартак traduction en russe

Понад хмарами (feat. Katya Chilly) [The Emillio & Alex J Kramer Remix]

Понад хмарами зорі парами
Розсипаються, розсипаються
Понад росами верби з лозами
Колихаються, колихаються

Ти знаєш, як я за тобою сумую
Я не знаходжу собі місця – вибігаю з дому
Цілу ніч мандрую вулицями міста
Самотнього, як я, самотнього, як ти, міста
Що поєднало мене з тобою
Міста, що розлучило тебе зі мною
Я хотів би запитати, навіщо
Та замість відповіді тільки вітер свище
Десь там – у безлюдних провулках
Де лиш бродячі пси блукають
Шукаючи притулку, шукаючи поживи
В них в очах давно нічого не жевріє
У них нема надії
Їм залишається безбарвна безнадія
Їх нічого вже не гріє
Однак я знаю
На цих порожніх вулицях нічого не шукаю
Просто втікаю сам від себе
В своїй уяві знову йду до тебе
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого
Ніжного та сильного, чорного та білого
Можливо, я смішний
Можливо, я занадто романтичний
Такий однаково знайомий
Та однаково незвичний
Все просто
У моїй душі горить багаття
Але я хочу помовчати
Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Понад хмарами зорі парами
Розсипаються, розсипаються
Понад росами верби з лозами
Колихаються, колихаються
Місяць світиться – світло сиплеться
Діамантами, діамантами
Вітер дується, хлопці журяться
За дівчатами, за дівчатами

А незабаром вийде сонце – я йому зрадію
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш
Приїдеш, прилетиш
Та поки що не можу зрозуміти я, куди ж?
Куди мені себе подіти доти
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі
Своє тепло розлити у твоєму тілі?
А час іде
І скільки кроків ще мені зробити треба
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще
Можливо, трошки легше
Можливо, значно важче
Ти потерпи
Я потерплю – недовго вже чекати
Але я знову замовкаю
Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Понад хмарами зорі парами
Розсипаються, розсипаються
Понад росами верби з лозами
Колихаються, колихаються

Над облаками (feat. Katya Chilly) [The Emillio & Alex J Kramer Remix]

Над облаками звёзды парами
Рассыпаются, рассыпаются
Над росами вербы с лозами
Колышутся, колышутся

Ты знаешь, как я по тебе скучаю
Я не нахожу себе места – выбегаю из дома
Всю ночь брожу по улицам города
Одинокого, как я, одинокого, как ты, города
Что соединило меня с тобой
Города, что разлучило тебя со мной
Я хотел бы спросить, зачем
Но вместо ответа только ветер свищет
Где-то там – в безлюдных переулках
Где лишь бродячие псы блуждают
Ища приют, ища пропитание
В их глазах давно ничего не теплится
У них нет надежды
Им остаётся бесцветная безнадёжность
Их ничего уже не греет
Однако я знаю
На этих пустых улицах ничего не ищу
Просто убегаю сам от себя
В своём воображении снова иду к тебе
Потому что хочу соединить две разорванные части
Одного целого
Нежного и сильного, чёрного и белого
Возможно, я смешной
Возможно, я слишком романтичный
Такой одинаково знакомый
И одинаково необычный
Всё просто
В моей душе горит костёр
Но я хочу помолчать
Теперь ты должна что-то сказать, Катя!

Над облаками звёзды парами
Рассыпаются, рассыпаются
Над росами вербы с лозами
Колышутся, колышутся
Луна светится – свет сыплется
Бриллиантами, бриллиантами
Ветер дует, парни грустят
По девушкам, по девушкам

А скоро взойдёт солнце – я ему обрадуюсь
Потому что каждый новый день даёт мне новую надежду
На то, что ты придёшь
Приедешь, прилетишь
Но пока не могу понять я, куда же?
Куда мне себя деть до тех пор
Когда почувствую на губах своих сладкое прикосновение?
Когда утону в сиянии темно-карих глаз?
Когда это будет? Завтра? Или, может быть, уже сегодня?
Когда ты меня в свои объятия заберёшь
Меня всего, без остатка, без остатка?
Когда позволишь нырнуть в чёрные волны
Своё тепло излить в твоём теле?
А время идёт
И сколько шагов мне ещё нужно сделать
Чтобы ночь прошла, исчезло одиночество
И я всё-таки дошёл до тебя?
Догадываюсь, что там тебе без меня совсем не лучше
Возможно, немного легче
Возможно, значительно тяжелее
Ты потерпи
Я потерплю – недолго уже ждать
Но я снова замолкаю
Теперь ты должна что-то сказать, Катя!

Над облаками звёзды парами
Рассыпаются, рассыпаются
Над росами вербы с лозами
Колышутся, колышутся