Paroles et traduction Тартак - Я не хочу

Я не хочу

Як уже набридло чути знову і знову
Порожні балачки, пафосні розмови!
"Мова калинова"... "Пісня солов′їна"...
Ще трохи побалакаємо – зникне Україна!
Згубили культуру, забули історію,
Почуваємося зайдами на своїй території.
Віримо чужим, своїм не довіряємо,
Розводимо руками – маємо, що маємо!
Сьогодні братаємося, щоб завтра продати.
Кум іде на кума, брат іде на брата.
Національна ідея, як засіб спекуляції.
Здобули державу, втратили націю...
Коли ж у народу більше немає відваги,
Немає власної гордості, немає самоповаги,
Коли кожен за себе у своїй хаті скраю –
У такого народу і героїв немає!

Я не хочу бути героєм України –
Не цінує героїв моя країна!.

Подивіться на нього – він сьогодні в ударі!
Правда, без вишиванки та без шароварів...
Він – один серед тих, хто готовий до бою,
Серед тих, хто готовий стати героєм.
Він пройшов крізь вогонь, переплив через воду –
Все заради вітчизни, заради народу.
Із мільйонами інших він пішов воювати –
Усі полягли, а він лишився стояти.
Та одразу ж поглине пафосна лава,
Понавісять медалі, кричатимуть: "Слава!"...
Він житиме довго, він житиме дорого,
Але стане нашим внутрішнім ворогом.
А де ж ті, яких було закатовано,
Спалено, порубано, побито, репресовано?
Де ті, що життя віддали за своє –
Де вони є? Де вони є?!

А насправді так просто змінити життя!
Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття,
Полюбити свою землю, свою рідну природу,
Відчути себе часткою єдиного народу.
Бо ми не безрідні, бо ми – українці!
Тож досить плювати в дідівські криниці,
Досить боятися вірити в краще,
А своє на чуже не міняти нізащо!
Спільнота розумних, міцних, незалежних,
Без "правобережних", без "лівобережних",
Добрих, привітних і незрадливих,
В усьому єдиних, в усьому щасливих.
Лиш уявіть, якою стане країна,
В якій кожна людина живе, як людина,
В якій все, що хороше, – значить і наше!.
Але поки, на жаль, все зовсім інакше...

I Don't Want To

I'm sick of hearing the same old stuff
Empty words, pompous speeches!
"Language of Viburnum"... "Song of Nightingale"...
A little more of this talk and Ukraine will disappear!
We've lost our culture, forgotten our history,
We feel like strangers in our own land.
We believe strangers, distrust our own,
Throw up our hands - c'est la vie!
Today we shake hands, tomorrow we'll sell each other out.
Bro goes after bro, chum goes after chum.
National idea as a tool for speculation.
We gained a state, lost a nation...
When a people no longer have courage,
No pride, no self-respect,
When each man is for himself, safe in his own home –
Such a people have no heroes!

I don't want to be a hero of Ukraine –
My country doesn't appreciate its heroes!.

Look at him – he's in the mood today!
True, without the embroidered shirt and without the Cossack trousers...
He's one of those who are ready to fight,
One of those who are ready to become a hero.
He went through fire, swam through water –
All for the sake of his homeland, for the sake of his people.
With millions of others he went to war –
They all died, and he was left standing.
But the pompous tide will swallow him up in an instant,
Will hang medals on him, cry: "Glory!"...
He'll live a long time, he'll live a rich life,
But he'll become our inner enemy.
And where are those who were tortured,
Burned, chopped, beaten, repressed?
Where are those who gave their lives for their own -
Where are they? Where are they?!

In truth, it's so easy to change life!
Just go out into the street, just clean up the trash,
Love your land, your native nature,
Feel yourself a part of a single people.
For we are not unattached, for we are Ukrainians!
So enough spitting in our grandfathers' wells,
Enough being afraid to believe in the best,
And never exchange our own for something foreign!
A community of the intelligent, strong, independent,
Without "right-bankers", without "left-bankers",
Kind, friendly and not treacherous,
United in everything, happy in everything.
Just imagine what the country will become,
Where every person lives like a human being,
Where everything that is good is our own!.
But for now, unfortunately, everything is quite different...