Paroles et traduction Фіолет - Бездоріжжя

Час, немов бабло крізь пальці
Падаю у прірву невідомості.
Нас на завтра не згадають
І ти знаєш, я усе прийму.
Серце моє,
Третину віку б'ється об стіну свідомості.
Серце моє,
На спокій молимось та йдемо на святу війну.
І тільки рване бездоріжжя за вікном,
Тут не міняється нічого
Ми ті самі.
І хтось піснями,
Хтось дорогами, вином
Тікає в пошуках солодкої нірвани.
Час бетонних кліток,
Дух горить любов'ю розчарований.
Нас не оберуть на кращі ролі,
Ліриці кінець.
Серце моє,
Серед пісень моїх тобі дарованих.
Серце моє,
Слова людські переливає у свинець.
І тільки рване бездоріжжя за вікном,
Тут не міняється нічого
Ми ті самі.
І хтось піснями,
Хтось дорогами, вином
Тікає в пошуках солодкої нірвани.
Де парасолі під ноги,
Де смски до Бога.
Пісні тужливі втомили,
По факту втомлений я.
Сплять динозаври вчорашні,
Їх з'їли справи домашні.
Ресори биті з мостами,
В ефірі повня хуйня.
І скільки часу нам треба,
Аби всі наші потреби
Утихомирились врешті,
Дали нам спокій живий?
Я запишу п'ять альбомів,
Одним старим, ще новим
Поїду в тур міжпланетний,
На всі світи молодий.
І тільки рване бездоріжжя за вікном,
Тут не міняється нічого
Ми ті самі.
І хтось піснями,
Хтось дорогами, вином
Тікає в пошуках солодкої нірвани.
І тільки ти мене приймеш таким,
І лиш тобі розквітну і погасну.
І там, де згас вогонь, літає дим
І в нас лишилось зовсім мало часу.

Время, словно бабло сквозь пальцы
Падаю в пропасть неизвестности.
Нас на завтра не вспомнят
И ты знаешь, я все приму.
Сердце мое,
Треть возраста бьется о стену сознания.
Сердце мое,
На покой молимся и идем на святую войну.
И только рваное бездорожье за окном,
Здесь ничего не меняется
Мы те же.
И кто-то песнями,
Кто-то дорогами, вином
Убегает в поисках сладкой нирваны.
Время бетонных клеток,
Дух горит любовью разочарован.
Нас не выберут на лучшие роли,
Лирике конец.
Сердце мое,
Среди песен моих тебе дарованных.
Сердце мое,
Слова человеческие переливает в свинец.
И только рваное бездорожье за окном,
Здесь ничего не меняется
Мы те же.
И кто-то песнями,
Кто-то дорогами, вином
Убегает в поисках сладкой нирваны.
Где зонты под ноги,
Где смски до Бога.
Песни тоскливые утомили,
По факту уставший я.
Спят динозавры вчерашние,
Их съели дела домашние.
Рессоры битые с мостами,
В эфире полнолуния хуйня.
И сколько времени нам надо,
Чтобы все наши потребности
Успокоились наконец,
Дали нам покой живой?
Я запишу пять альбомов,
Одним старым, еще новым
Поеду в тур межпланетный,
На все миры молодой.
И только рваное бездорожье за окном,
Здесь ничего не меняется
Мы те же.
И кто-то песнями,
Кто-то дорогами, вином
Убегает в поисках сладкой нирваны.
И только ты меня примешь таким,
И лишь тебе расцвету и погасну.
И там, где погас огонь, летает дым
И у нас осталось совсем мало времени.