Paroles et traduction Fiolet - Том 2: Коли усміхаєшся ти

Том 2: Коли усміхаєшся ти

Коли усміхаєшся ти,
Я знаю для чого живу!.
Коли усміхаєшся ти,
Ці ямки на щічках,
Ці очі, як літнє небо,
Я запахом твоїм хворію... Прости!.
Я зорі багряні над нам ревную тебе...

І може нам випаде
Тут постаріти удвох...
Хай стрілки годинника
Ріжуть живцем наші рани...
Міняються вулиці
Й очі прийдешніх епох,
Все буде а поки...

Коли усміхаєшся ти,
Пісні мої тішать,
Що в кутиках твоїх
Медових вуст...
Коли усміхаєшся ти,
Я знаю, що речі важливі,
Це зовсім не речі...
І навіть якщо я піду
Залишусь на двох розділити
Тужливий жовтневий вечір...

І може нам випаде
Тут постаріти удвох...
Хай стрілки годинника
Ріжуть живцем наші роки...
Міняються вулиці
Й очі прийдешніх епох,
Все буде а поки...

Небо ранкове самотнє
Без своїх зірок...
Поранені роки,
Автівки залишені,
Згублені кимось душі...
І може нам випаде
Тут постаріти удвох,
Хотілося б дуже...
Хотілося б дуже...
Хотілося б дуже...

Том 2: Когда улыбаешься ты

Когда улыбаешься ты,
Я знаю, для чего живу!.
Когда улыбаешься ты,
Эти ямочки на щеках,
Эти глаза, как летнее небо,
Я твоим ароматом болею... Прости!.
Я багряным звёздам над нами завидую тебе...

И может быть, нам выпадет
Здесь постареть вдвоём...
Пусть стрелки часов
Режут живьём наши раны...
Меняются улицы
И глаза грядущих эпох,
Всё будет, а пока...

Когда улыбаешься ты,
Мои песни радуют,
То, что в уголках твоих
Медовых уст...
Когда улыбаешься ты,
Я знаю, что вещи важные,
Это совсем не вещи...
И даже если я уйду,
Останусь, чтобы на двоих разделить
Тоскливый октябрьский вечер...

И может быть, нам выпадет
Здесь постареть вдвоём...
Пусть стрелки часов
Режут живьём наши годы...
Меняются улицы
И глаза грядущих эпох,
Всё будет, а пока...

Небо утреннее одиноко
Без своих звёзд...
Израненные годы,
Автомобили брошенные,
Кем-то потерянные души...
И может быть, нам выпадет
Здесь постареть вдвоём,
Хотелось бы очень...
Хотелось бы очень...
Хотелось бы очень...