Paroles et traduction ХАС - Винні

Винні

А ми
Так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі
Але в чому ми винні?

А ми
Так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі
Але в чому ми винні?

Коли світло ліхтарів погасне
Білий сніг вже те тане в вікні
Умудрились попасти у пастку
Як же не вчасно - ми винні самі

Довгі дороги внікуди
Знайомий стогін, ой люди
Її тонкий стан! Мій коханий капкан!
І знову до неї тягне, як аркан

Коли ми вдвох, все сіре отримує колір
Для тебе я точно не той
З ким і в радості, й в горі!

А ми
Так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі
Але в чому ми винні?

А ми
Так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі
Але в чому ми винні?

Але обіцянки твої пусті
Став столом допитів сімейний стіл
Скільки б не писав я тобі листів
Знову тріщини на мості

Загубився між віршів і проз
Заблукав на 40 років в пустелі із гроз
Спитати би у бога, який в нього прогноз
На якому повороті мій молоковоз

Коли ми удвох
Все сіре отримало колір
І спитай чи я точно не той
З ким і в радості, й в горі!

А ми
Так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі
Але в чому ми винні?

А ми
Так боялися тої зими
Кажуть люди ми вині самі
Але в чому ми винні?

(А в чому ми винні?)
(Ні в чому, ні в чому, ні в чому)
(А в чому ми винні?)
(Ні в чому, ні в чому, ні в чому)
(А в чому ми винні?)
(Ні в чому, ні в чому, ні в чому)
(А в чому ми винні)

Виновные

А мы
Так боялись той зимы
Говорят люди, мы сами виноваты
Но в чём мы виноваты?

А мы
Так боялись той зимы
Говорят люди, мы сами виноваты
Но в чём мы виноваты?

Когда свет фонарей погаснет
Белый снег уже тает в окне
Умудрились попасть в ловушку
Как не вовремя - мы сами виноваты

Долгие дороги в никуда
Знакомый стон, ой, люди
Твой тонкий стан! Мой любимый капкан!
И снова к тебе тянет, как аркан

Когда мы вдвоём, всё серое обретает цвет
Для тебя я точно не тот
С кем и в радости, и в горе!

А мы
Так боялись той зимы
Говорят люди, мы сами виноваты
Но в чём мы виноваты?

А мы
Так боялись той зимы
Говорят люди, мы сами виноваты
Но в чём мы виноваты?

Но обещания твои пусты
Стал столом допросов семейный стол
Сколько бы я ни писал тебе писем
Снова трещины на мосту

Затерялся между стихов и прозы
Заблудился на 40 лет в пустыне из гроз
Спросить бы у бога, какой у него прогноз
На каком повороте мой молоково́з

Когда мы вдвоём
Всё серое обрело цвет
И спроси, точно ли я не тот
С кем и в радости, и в горе!

А мы
Так боялись той зимы
Говорят люди, мы сами виноваты
Но в чём мы виноваты?

А мы
Так боялись той зимы
Говорят люди, мы сами виноваты
Но в чём мы виноваты?

(А в чём мы виноваты?)
(Ни в чём, ни в чём, ни в чём)
(А в чём мы виноваты?)
(Ни в чём, ни в чём, ни в чём)
(А в чём мы виноваты?)
(Ни в чём, ни в чём, ни в чём)
(А в чём мы виноваты)