Paroles et traduction ХАС - Забудь

Забудь

Забудь! Забу-у-у-удь!

Де кам'яна земля, навколо дикі квіти
Знову мертва петля, хоч і не встиг злетіти
Вкотре відлік з нуля від нетрів до еліти
Лід догорає до тла! Холод так любить боліти!

Забрала в поета усі слова
Сука виїла нутро, скажи де тоді голова
Знову впав, потопив на дно, хоч сам собі понаобіцяв
Не ставати на граблі
Та доля міняє місцями нас

Та мене минає твій біль
Ніби викидає в підпілля
Доки догорає фітіль
Як в фільмах - вільно, повільно
Ніби новина ніби ні
Ніби ми на глибині
Важко здатись
Та щоб вижити повинні

Забудь
Немає більше днів, де кохав тебе
Забудь
Після осені весна не прийде
Забудь мене
Забудь усе
Забудь, кажу, ця весна не прийде
Забу-у-у-у-удь!

Я дивуюсь скільки було не потрібних слів
Пуста трата сил! Я не цього хотів
Я втомився рахувати кількість зайвих миль
І з годинника пісок вітер скло розбив

Я йду нізвідки в нікуди
Підімною тони води-вони змили мої сліди
Кожна наступна книга тримає ту древню суть
А душать не перлини на шиї, а перли ртуті!

Забудь
Немає більше днів, де кохав тебе
Забудь
Після осені весна не прийде
Забудь мене
Забудь усе
Забудь, кажу, ця весна не прийде
Забу-у-у-у-удь!

Забу-у-у-у-удь
Немає більше днів, де кохав тебе
Забу-у-у-у-удь
Після осені весна не прийде
Забудь мене
Забудь усе
Забудь, кажу, ця весна не прийде
Забу-у-у-у-удь!

Я загубив все те, що я мав і що так любив
Не залишив тобі ані прози ані віршів
Я не відповів на всі запитання і полетів
До тих берегів, де все ще живе щирість почуттів

Забудь

Забудь! Забу-у-у-удь!

Где каменная земля, вокруг дикие цветы
Снова мёртвая петля, хоть и не успел взлететь
В который раз отсчёт с нуля от низов до элиты
Лёд догорает дотла! Холод так любит боль причинять!

Забрала у поэта все слова
Сука выела нутро, скажи, где тогда голова
Снова упал, утопил на дно, хоть сам себе пообещал
Не наступать на грабли
Но судьба меняет местами нас

Но меня миновала твоя боль
Словно выбрасывает в подполье
Пока догорает фитиль
Как в фильмах - свободно, медленно
Словно новость, словно нет
Словно мы на глубине
Тяжело сдаться
Но чтобы выжить, должны

Забудь
Нет больше дней, где любил тебя
Забудь
После осени весна не придёт
Забудь меня
Забудь всё
Забудь, говорю, эта весна не придёт
Забу-у-у-у-удь!

Я удивляюсь, сколько было ненужных слов
Пустая трата сил! Я не этого хотел
Я устал считать количество лишних миль
И из часов песок ветер разбил стекло

Я иду из ниоткуда в никуда
Подо мной тонны воды - они смыли мои следы
Каждая следующая книга хранит ту древнюю суть
А душат не жемчужины на шее, а жемчужины ртути!

Забудь
Нет больше дней, где любил тебя
Забудь
После осени весна не придёт
Забудь меня
Забудь всё
Забудь, говорю, эта весна не придёт
Забу-у-у-у-удь!

Забу-у-у-у-удь
Нет больше дней, где любил тебя
Забу-у-у-у-удь
После осени весна не придёт
Забудь меня
Забудь всё
Забудь, говорю, эта весна не придёт
Забу-у-у-у-удь!

Я потерял всё то, что имел и что так любил
Не оставил тебе ни прозы, ни стихов
Я не ответил на все вопросы и улетел
К тем берегам, где всё ещё жива искренность чувств