Paroles et traduction Хонест - Ти магніт щастя

Ти магніт щастя

Гаряче сонце і холодний вітер б'є в потилицю,
теплий місцевий автобус із липучими поручнями
реклама на біл-бордах тільки кирилицею,
ти в котре облажався –
ангели над головою із обручами
вона дешевий, гіркий тютюн в горлянку,
що видихаєш і кам'яніють стопи,
щоб втамувати спрагу то треба повну склянку
порожній шлунок, замерзлі скроні, тягне на рвоту,
втікати автостопом...
єдине, що обіймає нас це вітер,
вітер весни дратує
зустрів її холодну, як Юпітер
твій власний витвір
біжить фатально на зустріч програшу, який гартує.
Постійні сходи, глина у під'їзді – стабільний успіх,
ти одинак периферії – номінований на перше посміховисько.
Підйом о сьомій ранку стає єдиний устрій,
чудово ти чудовисько!
Є друзі, однодумці, вороги, колеги і жінки,
тут гроші – цінності і погляди на цвинтар замовляють місце
байдужість – перша, друге це плітки,
той хто у тренді ти для нього будеш завше віце
шукати вихід, магію у філософії суфіїв,
безкінечно
тонути в молитвах та класти свічку за здоров'я і померлих
просити в Космоса-Творця, хоч якби це не було недоречно –
натхнення, свідомості кувати сталеві нерви,
бажання виділитися й отримати визнання
заводить в глухий кут, розкидає пастки
найгірше вірити у те, що в тебе є знання,
але зробити крок вперед бере у страх й пасив

Де мої зустрічі, де чекають радісні й усміхнені?
Околиці гавкають псячими чорними піднебіннями,
буремний та зраджений,
шляхи які вели навпростець – розсіяні
весь час жити – весь час бідними,
поломаними заряджений
долі людські заклеєні пластирами –
та вся планета в шрамах, в рубцях, в знаках, в слідах,
в смугах, в згоїнах
закарбуй назавжди – ти магніт щастя,
хоча – й стільки лихого натворили і накоїли

Ты магнит счастья

Жаркое солнце и холодный ветер бьёт в затылок,
тёплый местный автобус с липкими поручнями,
реклама на билбордах только кириллицей,
ты в который раз облажался –
ангелы над головой с кольцами
она - дешёвый, горький табак в горле,
что выдыхаешь, и каменеют стопы,
чтобы утолить жажду, нужна полная рюмка,
пустой желудок, замёрзшие виски, тянет на рвоту,
убегать автостопом...
единственное, что обнимает нас – это ветер,
ветер весны раздражает,
встретил её холодную, как Юпитер,
твой собственный výtvir
бежит фатально навстречу проигрышу, который закаляет.
Постоянные лестницы, глина в подъезде – стабильный успех,
ты одиночка окраины – номинирована на первое посмешище.
Подъём в семь утра становится единственным устройством,
отлично, ты чудовище!
Есть друзья, единомышленники, враги, коллеги и женщины,
здесь деньги – ценности, и взгляды на кладбище заказывают место,
равнодушие – первое, второе – сплетни,
тот, кто в тренде, ты для него будешь всегда вице,
искать выход, магию в философии суфиев,
бесконечно
тонуть в молитвах и ставить свечу за здравие и усопших,
просить у Космоса-Творца, как бы это ни было неуместно –
вдохновения, сознания ковать стальные нервы,
желание выделиться и получить признание
заводит в тупик, расставляет ловушки,
худшее – верить в то, что у тебя есть знания,
но сделать шаг вперёд берёт в страх и пассив.

Где мои встречи, где ждут радостные и улыбающиеся?
Окраины лают собачьими чёрными нёбами,
бурный и преданный,
пути, которые вели напрямик – рассеяны,
всё время жить – всё время бедными,
сломленный, заряженный
судьбы людские заклеены пластырями –
да вся планета в шрамах, в рубцах, в знаках, в следах,
в полосах, в заживших ранах,
запомни навсегда – ты магнит счастья,
хотя – и столько плохого натворили и наделали.