Paroles et traduction паліндром - Час пісок

Час пісок

Мама! Як же я набрид сам собі, твій образ похмурий в печінці сидить
Ти мій хрестик на шиї низом догори - мій гепатит
Це правда! Моя реальність на нитці висить
На одного колобка 130 лисиць
Так було, коли на шнурку рукавиці носив
Тих суворіших зим
Я плавав! Завжди в собі тому топлюсь ніким
Бо, здається, я нарешті вже доплив за буйки
Рятувальне коло всі мені швиряють гуртом
Це просто бетон
Мама! Я кричу про тебе з білих кімнат
Там так чисто, а в мому роті повно гівна
Я боюся ним заляпати цей милий диван

За смертю двері зачиняємо
Сьогодні жити не встигаємо
Тоді в пісочниці не знав ніхто
Час пісок
Вже всі слова ми вимовляємо
Людей на відстані кохаємо
Лиш би не зникнув як хороший сон
Наш зв'язок
За смертю двері зачиняємо
Сьогодні жити не встигаємо
Тоді в пісочниці не знав ніхто
Час пісок
Вже всі слова ми вимовляємо
Людей на відстані кохаємо
Лиш би не зникнув як хороший сон
Наш зв'язок

Время – песок

Мама! Как же я надоел сам себе, твой образ хмурый в печени сидит.
Ты мой крестик на шее низом вверх – мой гепатит.
Это правда! Моя реальность на нитке висит.
На одного колобка 130 лисиц.
Так было, когда на шнурке варежки носил
Тех суровых зим.
Я плавал! Всегда в себе, поэтому тону никем.
Ведь, кажется, я наконец-то доплыл за буйки.
Спасательный круг все мне швыряют гуртом,
Это просто бетон.
Мама! Я кричу о тебе из белых комнат.
Там так чисто, а в моем рту полно дерьма.
Я боюсь им заляпать этот милый диван.

За смертью двери закрываем,
Сегодня жить не успеваем.
Тогда в песочнице никто не знал,
Время – песок.
Уже все слова мы произносим,
Людей на расстоянии любим.
Лишь бы не исчез, как хороший сон,
Наш союз.
За смертью двери закрываем,
Сегодня жить не успеваем.
Тогда в песочнице никто не знал,
Время – песок.
Уже все слова мы произносим,
Людей на расстоянии любим.
Лишь бы не исчез, как хороший сон,
Наш союз.