Ти - Krechet перевод на немецкий

Ти

Як і ти я не можу втримати слово
Рветься назовні димом заковане
Важко прибратись у мозку
Всередині пусто, хоч і є досвід
П'ю вечорами багато спиртного
До ранку я сам, як і ти із собою
Думаю, як і ти
Як іти і куди?
Кидав, як і ти, та в мені нікотин
Як і ти припускаю, який жити сенс?
Як все розтало, знов хмара з небес
З якої на голову кров ллється тих
Кого цінував і любив, як і ти

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Як і ти ледь не здався я вкотре
Не впав, не зламався я, ніби непотріб
Я прагнув із вірою жити у серці
І правдою тою гіркою в мистецтві
Як ти я ховаюсь у стінах постійно
І так, мені чхати на поле медійне
Та біль повертається знову і знову
Я всю, як і ти її в слово і в слово
Те слово на музику, музику вам
Ніби скував матеріал із травм
Шрамів, порізів і ран молодих
Від тих, в кого вірив колись, як і ти

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Не мовчи, що ніколи
Не кричи ти - назавжди
Смерті кається доля
Життя смерті не рада
Кров загиблих водиця
Вода знову на небо
Лиш у пам'яті лиця
І дощем на нас твердо

Du

Wie du kann ich mein Wort nicht halten
Es bricht hervor, in Rauch gehüllt
Schwer, den Verstand zu ordnen
Innerlich leer, obwohl Erfahrung da ist
Trinke abends viel Alkohol
Bis zum Morgen bin ich allein, wie du mit dir
Denke, wie du
Wie und wohin gehen?
Habe aufgegeben, wie du, doch Nikotin ist in mir
Wie du frage ich mich, was der Sinn des Lebens ist?
Wie alles schmolz, wieder eine Wolke vom Himmel
Aus der das Blut derer auf den Kopf fließt
Die ich schätzte und liebte, wie du

Schweig nicht, dass niemals
Schrei nicht du – für immer
Der Tod bereut das Schicksal
Das Leben ist des Todes nicht froh
Das Blut der Gefallenen ist Wasser
Wasser wieder zum Himmel
Nur in der Erinnerung Gesichter
Und als Regen auf uns hart

Wie du habe ich fast aufgegeben, wieder einmal
Bin nicht gefallen, nicht zerbrochen, wie unnützes Zeug
Ich strebte danach, mit Glauben im Herzen zu leben
Und mit jener bitteren Wahrheit in der Kunst
Wie du verstecke ich mich ständig in den Wänden
Und ja, mir ist die Medienbühne egal
Doch der Schmerz kehrt immer wieder
Ich packe ihn, wie du, Wort für Wort
Das Wort zur Musik, die Musik für euch
Als hätte ich Material aus Traumata geschmiedet
Narben, Schnitte und junge Wunden
Von denen, an die ich einst glaubte, wie du

Schweig nicht, dass niemals
Schrei nicht du – für immer
Der Tod bereut das Schicksal
Das Leben ist des Todes nicht froh
Das Blut der Gefallenen ist Wasser
Wasser wieder zum Himmel
Nur in der Erinnerung Gesichter
Und als Regen auf uns hart

Schweig nicht, dass niemals
Schrei nicht du – für immer
Der Tod bereut das Schicksal
Das Leben ist des Todes nicht froh
Das Blut der Gefallenen ist Wasser
Wasser wieder zum Himmel
Nur in der Erinnerung Gesichter
Und als Regen auf uns hart

Schweig nicht, dass niemals
Schrei nicht du – für immer
Der Tod bereut das Schicksal
Das Leben ist des Todes nicht froh
Das Blut der Gefallenen ist Wasser
Wasser wieder zum Himmel
Nur in der Erinnerung Gesichter
Und als Regen auf uns hart