Текст песни и перевод на немецкий Гарик Кричевский - Кияночка

Кияночка

У цьому місті я буваю дуже рідко
І от приїхав щонайбільше на пів дня
В руках валіза, шестиструнка й жовта квітка
Кохання в серці і омріяна весна

Моя знайома десь живе на Бесарабці
Нас розлучили кілометри і роки
І я пишу, хоча ми навіть не коханці
У синій зошит їй присвячені рядки

Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка!
Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!

Поки дзвонив я їй із людного вокзалу
Кудись валіза моя зникла назавжди
Та залишилася мені одна гітара
Троянди квітка і романтика в душі

І я пішов бульваром вниз на Бесарабку
В кишені нуль але щасливий без вина
Украли навіть фотографію на згадку
З якої мило посміхалося вона

Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка!
Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!

Зустрілись ми - це було так незвично
Забув я все і на порозі обімлів
І виглядала вона просто фантастично
Сказати щось у мене не знайшлося слів

А за вікном сміявся Київ як шалений
Я ще не знав тоді що вже програв турнір
Що чоловік у неї не співак, не вчений
Не бізнесмен, а з дев'яностих рекетир

Ой, киянка, ти киянка, ти кияночка!
Ні з Берліна фрау, ні з Варшави панночка
А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!

А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!

А чарівна чорнобрива україночка
Ой, киянка, ти киянка, моя квіточка!

Kiewerin

In dieser Stadt bin ich sehr selten
Und nun kam ich höchstens für einen halben Tag
In den Händen ein Koffer, eine sechssaitige Gitarre und eine gelbe Blume
Liebe im Herzen und ein erträumter Frühling

Meine Bekannte wohnt irgendwo in Bessarabka
Uns trennten Kilometer und Jahre
Und ich schreibe, obwohl wir nicht einmal Liebende sind
In ein blaues Heft ihr gewidmete Zeilen

Oh, Kiewerin, du Kiewerin, du Kiewerin!
Keine Frau aus Berlin, keine Dame aus Warschau
Sondern eine bezaubernde, schwarzbrauige Ukrainerin
Oh, Kiewerin, du Kiewerin, meine Blume!

Während ich sie vom belebten Bahnhof aus anrief
Ist mein Koffer für immer verschwunden
Aber mir blieb eine Gitarre
Eine Rosenblüte und Romantik in der Seele

Und ich ging den Boulevard hinunter nach Bessarabka
Kein Geld in der Tasche, aber glücklich ohne Wein
Sogar das Foto zur Erinnerung wurde gestohlen
Von dem sie mich nett anlächelte

Oh, Kiewerin, du Kiewerin, du Kiewerin!
Keine Frau aus Berlin, keine Dame aus Warschau
Sondern eine bezaubernde, schwarzbrauige Ukrainerin
Oh, Kiewerin, du Kiewerin, meine Blume!

Wir trafen uns - es war so ungewöhnlich
Ich vergaß alles und erstarrte an der Schwelle
Und sie sah einfach fantastisch aus
Ich fand keine Worte, um etwas zu sagen

Und draußen lachte Kiew wie verrückt
Ich wusste damals noch nicht, dass ich das Turnier bereits verloren hatte
Dass ihr Mann kein Sänger, kein Wissenschaftler ist
Kein Geschäftsmann, sondern ein Gangster aus den Neunzigern

Oh, Kiewerin, du Kiewerin, du Kiewerin!
Keine Frau aus Berlin, keine Dame aus Warschau
Sondern eine bezaubernde, schwarzbrauige Ukrainerin
Oh, Kiewerin, du Kiewerin, meine Blume!

Sondern eine bezaubernde, schwarzbrauige Ukrainerin
Oh, Kiewerin, du Kiewerin, meine Blume!

Sondern eine bezaubernde, schwarzbrauige Ukrainerin
Oh, Kiewerin, du Kiewerin, meine Blume!