Текст и перевод песни AF - Пролог

Пролог

Розкажіть мені, зорі вдалині,
А чого вночі ми особливо щирі?.
Загубився страх, правда на вустах,
Чи на ранок ми не відлетим у вирій?.

Що ти скажеш завтра,
Як настане новий день?.
Ніби сну ця ватра
Спалить все ущент...
Спалить кожне слово,
Лишить тільки час,
Але зараз тут нема
Нікого, окрім нас...

Тільки ми удвох - історії пролог,
Як у темряві від музики сп′яніли...
Загубився страх, правда на вустах,
Чого ж таки вночі ми, як ніколи, щирі?.

І все ж цікаво так: Чому вночі всі щирі,
І думають інак, ніж би було при світлі дня?.
І, де ж у біса віднайти ті сили,
Щоб не сп'яніти нам від ніжності й вина?.

Prologue

Tell me, distant stars,
Why are we especially sincere at night?
Fear is lost, truth is on our lips,
Or will we not fly away in the morning?

What will you say tomorrow,
When a new day comes?
Like a dream, this bonfire
Will burn everything to ashes...
Will burn every word,
Leaving only time,
But now there is no one here
Except us...

Only you and I - the prologue of the story,
How we got drunk on music in the darkness...
Fear is lost, truth is on our lips,
Why are we so sincere at night?

And yet it's so curious: Why are we all sincere at night,
And think differently than we would in the light of day?
And where on earth can we find the strength,
Not to get drunk on tenderness and wine?