Текст и перевод песни Achille Togliani - La Signora Di Trent'anni Fa

La Signora Di Trent'anni Fa

Il cuore mio indiscreto
Pace ancor non si dà,
Sempre più sveglio e più irrequieto
Non si rassegna alla sua età.

Oggi m′ha ricordato,
In gran segreto,
Una signora di
Trent'anni fa.

Nel millenovecentodiciannove,
Vestita di voile e di chiffon
Io v′ho incontrata non ricordo dove,
Nel corso oppure a un ballo-cotillon.

Ricordo gli occhi, gli occhi solamente,
Segnati un po' con la matita blu,
Poi vi giurai d'amarvi eternamente.
Vi chiamavate ... non ricordo più.

Poi vi condussi ... non ricordo dove,
E mi diceste ... non ricordo più.
Nel millenovecentodiciannove
Vi chiamavate forse ... gioventù.

Леді тридцятирічної давнини

Моє серце нерозсудливе
Спокою все не знає,
Все ще воно невтомне і неспокійне,
Не мириться зі своїми літами.

Сьогодні воно мені нагадало
У повній таємниці
Даму
Тридцятирічної давнини.

У тисяча дев'ятсот дев'ятнадцятому,
Вдягнена у вуаль і шифон,
Я вас зустрів, не пам'ятаю де,
На вулиці чи під час балу.

Пам'ятаю лише очі, тільки очі,
Підведені трохи блакитним олівцем,
Тоді я поклявся вас любити вічно.
Вас звали ... не можу пригадати.

Потім я відвів вас ... не пам'ятаю куди,
І ви сказали ... не пам'ятаю що.
У тисяча дев'ятсот дев'ятнадцятому
Вас звали, напевно ... молодістю.