Текст и перевод песни B,4ZE - Біль

Біль

(Доки я)
(Доки я)
(Доки я)
(Доки я)
(Біль)

Плач перед сном
Так хочеться заснути
Всі страхи нахлинуть знов
Я боюсь в них окунутись
(Біль)
Душить спогадом
Знову рухаюсь в нікуди
Душить сумнівом
Не вдихну на повні груди
(Біль)
Ковдра поглине сотні сліз
Душевний компроміс
Краще так, аніж робити на руках надріз
Болю ветеран, скільки я вже переніс
Я втону у ванні власних виплаканних сліз

Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий
Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий

Тревога не відпустить нас до ранку
Час іде незграбно
Сонця промінь доторкнеться ганку
Дякую світанку
Біль відступить на мить
Його витіснять обов'язки
Ніби вже давно як звик
Та щоразу боязкий
По мені так б'є твій черговий ігнор
Шкода все в один бік,
Шкода залежний ідіот
Нас в діалозі троє - ми двоє, ще мій бог
Я жертва, бог - кат
Ти мій ешафот

Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий
Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий

Мене тримають люди
Я б давно наклав на себе руки
Хто куди, а я в нікуди
Якби не люди
Якби загадувавав бажання
Загадав би розчинитись
І звільнитись від страждань
Але є сили жити
(Біль)
Після смаку сліз
Перемога найсолодша
Я ще посміхатимусь з афіш
Ніби кожен день субота
Прощаюсь як востаннє
І нічого не пояснюю
Мені вас не достатньо
Ініціативу перехоплюю

Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий
Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий
Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий
Біль, адже я живий
Адже я живий
Біль, доки я живий
Допоки я живий

(Доки я)
(Доки я)
(Доки я)
(Доки я)

Боль

(Пока я)
(Пока я)
(Пока я)
(Пока я)
(Боль)

Плач перед сном,
Так хочется уснуть.
Все страхи нахлынут вновь,
Я боюсь в них окунуться.
(Боль)
Душит воспоминанием,
Снова двигаюсь в никуда.
Душит сомнением,
Не вдохну полной грудью.
(Боль)
Одеяло поглотит сотни слёз,
Душевный компромисс.
Лучше так, чем делать на руках надрез,
Боли ветеран, сколько я уже перенёс?
Я утону в ванне из собственных выплаканных слёз.

Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.
Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.

Тревога не отпустит нас до утра,
Время идёт нескладно.
Солнца луч коснётся крыльца,
Спасибо рассвету.
Боль отступит на миг,
Её вытеснят обязанности.
Кажется, я уже давно привык,
Но каждый раз боязлив.
По мне так бьёт твой очередной игнор,
Жаль, что всё в одну сторону,
Жаль, зависимый идиот.
Нас в диалоге трое - мы вдвоём, ещё мой бог.
Я жертва, бог - палач,
Ты - мой эшафот.

Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.
Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.

Меня держат люди,
Я бы давно наложил на себя руки.
Кто куда, а я в никуда,
Если бы не люди.
Если бы загадывал желание,
Загадал бы раствориться
И освободиться от страданий,
Но есть силы жить.
(Боль)
После вкуса слёз
Победа самая сладкая.
Я ещё буду улыбаться с афиш,
Как будто каждый день суббота.
Прощаюсь, как в последний раз,
И ничего не объясняю.
Мне вас недостаточно,
Инициативу перехватываю.

Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.
Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.
Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.
Боль, ведь я живой.
Ведь я живой.
Боль, пока я живой.
Пока я живой.

(Пока я)
(Пока я)
(Пока я)
(Пока я)