Текст и перевод песни B,4ZE - Прикро

Прикро

(ВЕ₴НКЕТ)

В тобі жевріє сум
Що на обкладинках не ти
Витрачаю задум
А про тебе слів нулі
Шкода ти не фатум
І там жодного ми
А зі спектру емоцій
Я даю лиш біль
І вкотре парую твій удар по ревнощам
Задовго живу я, багато знаю, сорян
Собою не показую
Хоча знаю твій стан
Я за прозорість
Та чомусь так вабить туман
Шкода, що твої спроби марні
Перспективи твої теж доволі туманні
Не зберігаю твої дані, тож пробач
Ці почуття для мене сурогат

Знаю, прикро
Я знаю, що так самотньо всередині
ЇЇ нутро так ввічливо
Змальовую градієнтами
І я ніби крига непробивний сентиментами
Я суворий лід оманливо
І таю момента
Знаю, що так самотньо всередині
ЇЇ нутро так ввічливо
Змальовую градієнтами
І я ніби крига непробивний сентиментами
Я суворий лід оманливо

(Знаю, прикро
Я знаю, що так самотньо всередині
ЇЇ нутро так ввічливо
Змальовую)

А ти досі там в Директі чи в Телезі
Ми застрягли вдвох в антропогенезі
Чекаєм в шахах перший крок, перший крок в процесі
Ми не в своїй стезі, ми надвох в бентезі
В моїй броні вишукуй слабкі місця
Язик заточиш у гостре вістря
Гірким підтекстом у словах розумій і знай
Тебе немає навіть в моїх снах, прощавай
Шкода, що твої спроби марні
Перспективи твої теж доволі туманні
Не зберігаю твої дані, тож пробач
Ці почуття для мене сурогат

Знаю, прикро
Я знаю, що так самотньо всередині
ЇЇ нутро так ввічливо
Змальовую градієнтами
І я ніби крига непробивний сентиментами
Я суворий лід оманливо
І таю моментами
Що так самотньо всередині
ЇЇ нутро так ввічливо
Змальовую градієнтами
І я ніби крига непробивний сентиментами
Я суворий лід оманливо

Мне жаль

(ВЕНКЕТ)

В тебе тлеет печаль,
Что на обложках не ты.
Трачу свои мысли,
А про тебя слов — ноль.
Жаль, ты не рок,
И там нет никакого «мы».
А из спектра эмоций
Я дарю лишь боль,
И снова парю твой удар по ревности.
Давно живу я, многое знаю, прости.
Собой не показываю,
Хоть и знаю твое состояние.
Я за прозрачность,
Но почему-то так манит туман.
Жаль, что твои попытки тщетны,
Перспективы твои тоже довольно туманны.
Не храню твои данные, так что извини.
Эти чувства для меня — суррогат.

Знаю, обидно.
Я знаю, как одиноко внутри.
Её нутро так вежливо
Раскрашиваю градиентами.
И я словно лед, непробиваемый чувствами.
Я суровый лед, обманчиво,
И таю моментально.
Знаю, как одиноко внутри.
Её нутро так вежливо
Раскрашиваю градиентами.
И я словно лед, непробиваемый чувствами.
Я суровый лед, обманчиво.

(Знаю, обидно.
Я знаю, как одиноко внутри.
Её нутро так вежливо
Раскрашиваю.)

А ты все еще там, в Директе или в Телеграме?
Мы застряли вдвоем в антропогенезе,
Ждем в шахматах первый шаг, первый шаг в процессе.
Мы не на своем пути, мы вдвоем в смятенье.
В моих доспехах ищи слабые места,
Язык заточишь в острое острие.
Горьким подтекстом в словах пойми и знай:
Тебя нет даже в моих снах, прощай.
Жаль, что твои попытки тщетны,
Перспективы твои тоже довольно туманны.
Не храню твои данные, так что извини.
Эти чувства для меня — суррогат.

Знаю, обидно.
Я знаю, как одиноко внутри.
Её нутро так вежливо
Раскрашиваю градиентами.
И я словно лед, непробиваемый чувствами.
Я суровый лед, обманчиво,
И таю моментами.
Что так одиноко внутри.
Её нутро так вежливо
Раскрашиваю градиентами.
И я словно лед, непробиваемый чувствами.
Я суровый лед, обманчиво.