널
처음
만났던
그때를
기억해
난
한눈에
알수있었지
내
마음이
전부
네게
뺏긴거란
걸
아무말
없이
멍한
눈으로
조심스럽게
인사하던너
독특한
그
표정에
내
맘
열였지
늘
어디로
될지몰라
맘줄이는
너의
행동들
너와
함께
있으면
종일
긴장하게
돼
오늘도
또
어떤
이벤트로
갑자기
날
놀래킬거야
그래도
니가
종은날
눈치챘니
Помнишь
тот
день,
когда
мы
встретились?
Я
сразу
понял:
моё
сердце
— твоё.
Ты
молчала,
в
твоих
глазах
читалась
растерянность,
ты
осторожно
поздоровалась.
Эта
необычная
манера,
с
которой
ты
себя
вела,
зацепила
меня.
Ты
никогда
не
знаешь,
чего
ожидать,
стараешься
держать
дистанцию
— твои
действия
заставляют
меня
быть
в
напряжении.
Интересно,
чем
ты
сегодня
меня
удивишь?
Но,
кажется,
ты
уже
поняла,
что
я
говорю
о
тебе.
(새근새근꿈을
꾸는
니모습
조근조근
내
애기를
듣는)
니눈빛
(Ты
мило
спишь
и
видишь
сны,
невнятно
лепеча
что-то
во
сне)
Твой
взгляд
널
만나보니
난
이상하게
계속
널
만나게되잖니
Встретив
тебя
однажды,
я
почему-то
продолжаю
видеть
тебя
снова
и
снова.
나는
우리엄마께
데려가서
인사드리게하고
널
사랑
한다면
고백했지
>.<
Я
познакомил
тебя
со
своей
мамой
и
признался
тебе
в
любви
>.<
하지만
너는
다른
사람을
사랑한다고
하였지...
Но
ты
сказала,
что
любишь
другого...
그래
goodby
그래goodby
goodby
Ну
что
ж,
прощай,
прощай,
прощай.
이유를
물어보니
너와
결혼해서
기쁘고
어머니도
재혼해서
좋다고.
Я
спросил
почему,
и
ты
ответила,
что
рада
выйти
за
меня
замуж,
а
ещё
ты
рада,
что
твоя
мама
снова
вышла
замуж.