Текст и перевод песни Clonnex - Скажи

Скажи

Скажи, чому ми живемо на спаленій землі, а-а-а?
Ти забрала останнє щастя із мого бідацького життя, а-а-а

Скільки крові треба ше?
Скільки доль ти забереш?
Мразь, глянь нам у очі
Ми ненавидим тебе

Скільки крові треба ше?
Скільки доль ти забереш?
Чуєш: плаче земля
Вдай хоч би, шо ти глуха

Шоб знайти розуміння білого, в відчаї молюсь "Вірую"
Із півночі до Києва колись летіла Мрія
Я паяюсь кожен день, хоча по розкладу фрустрація
Голова каже: "Бігме, братан, це все лиш сон і матриця"

Мій дах навчився плавати брасом і навіть песиком
Серед бажань кричати ненормативну лексику
Серед старих буйків і серед календарних хрестиків
Скажи мені: куди його тепер течії нестимуть?

Я не боюсь, шо він потоне: в ньому достатньо лайна
Я боюсь лише, шо ти вб'єш мій край, аваддонська різня
І я теж бачу ці очі нерожденних дітей
Із мільйонів непобудованих сімей

На країну-руїну, покриту кривавим туманом
Із малинового клину летить чорна хмара з градом
Мені сняться живі друзі і цілі міста
А потім ти знову розбудиш
Війна

Скажи, чому ми живемо на спаленій землі, а-а-а?
Ти забрала останнє щастя із мого бідацького життя, а-а-а

Скільки крові треба ше?
Скільки доль ти забереш?
Мразь, глянь нам у очі
Ми ненавидим тебе

Скільки крові треба ше?
Скільки доль ти забереш?
Чуєш: плаче земля
Вдай хоч би, шо ти глуха

Скажи

Скажи, почему мы живем на выжженной земле, а-а-а?
Ты забрала последнее счастье из моей никчемной жизни, а-а-а

Сколько крови нужно еще?
Сколько судеб ты заберешь?
Мразь, взгляни нам в глаза
Мы ненавидим тебя

Сколько крови нужно еще?
Сколько судеб ты заберешь?
Слышишь: плачет земля
Притворись хотя бы, что ты глухая

Чтобы найти понимание белого, в отчаянии молюсь "Верую"
С севера в Киев когда-то летела Мрия
Я парюсь каждый день, хотя по расписанию фрустрация
Голова говорит: "Ей-богу, братан, это все лишь сон и матрица"

Моя крыша научилась плавать брассом и даже собачкой
Среди желаний кричать ненормативную лексику
Среди старых буйков и среди календарных крестиков
Скажи мне: куда его теперь течения понесут?

Я не боюсь, что он утонет: в нем достаточно дерьма
Я боюсь лишь, что ты убьешь мой край, адская резня
И я тоже вижу эти глаза нерожденных детей
Из миллионов непостроенных семей

На страну-руину, покрытую кровавым туманом
Из малинового клина летит черная туча с градом
Мне снятся живые друзья и целые города
А потом ты снова разбудишь
Война

Скажи, почему мы живем на выжженной земле, а-а-а?
Ты забрала последнее счастье из моей никчемной жизни, а-а-а

Сколько крови нужно еще?
Сколько судеб ты заберешь?
Мразь, взгляни нам в глаза
Мы ненавидим тебя

Сколько крови нужно еще?
Сколько судеб ты заберешь?
Слышишь: плачет земля
Притворись хотя бы, что ты глухая