Текст и перевод песни Бумбокс feat. Pianoboy & Jamala, Бумбокс & Pianoboy - Злива

З неба знову вода,
Всі ми з нею один на один,
Хтось благає: до мене йди,
А комусь вже підмило тин.
З неба знову вода, вода,
Дощ її нам на двох налив,
Щойно була весна, а вже осінь руда,
Рік пройшов, мов водою всіх нас вмив...
Що змінилось, лишилось що,
Чи заради цього так мерзли всі?
Є рука у моїй руці,
Є мета, щоб були разом руки ці.
Скільки нас, тих хто прагне див?. Кожен третій, чи може всі?
Після зливи на ранок один на всіх Може матиме те, що не мали досі.
Лий, зливо, лий!
Відмивай нас всіх від бруду,
Літній дощ...
Ми втомились як ніколи від зими,
Лий, зливо, лий
Я навряд чи буду тим, ким я була, Одного прошу травневих злив:
Най би дощ пішов І зиму змив, і зиму змив...
З неба знову вода, вода,
Всі ми з нею один на один,
Скляноокий брехливий звір Розколов мільйон родин,
Що змінилось, лишилось що?.
Від новин підірвало дах,
Брат на брата - найбільший жах,
Ті брати тепер - я і ти,
Не існує ніяких "Їх",
Ця земля нами зорана,
Хочеш крові моє – на!
В нас червона обох вона,
Тож не несіть нам у дім біди
Всі в воду йдем і вийшли з води,
Але не змити з пам′яті ні один із тих, Хто буде молодим тепер назавжди.
А я раніше дощ, дощ не любив - лий! Мокрий і бридкий, гострий такий - лий! Малим не був байдужо до калюж,
А так терпів, чекав аби скоріше пройшов,
І сонце знов, і дах сухий.
Але сьогодні дощ не такий, чи я не такий,
То лий, лий, лий, лий!
Як червоніє бачили сніг - лий!
Як люди пригортають людей моїх,
Я так пишаюсь вами і так боюсь,
Що знов побачу, як нацькують Розкажуть, що комусь вороги - лий! І той повірить у ці жахи, жахи - Лий, лий!.
. (2) Лий, зливо, лий... Лий, зливо, лий.

С неба снова вода,
Все мы с ней один на один,
Кто-то умоляет: ко мне иди,
А кому-то уже подмыло плетень.
С неба снова вода, вода,
Дождь ее нам на двоих налил,
Только что была весна, а уже осень рыжая,
Год прошел, словно водой всех нас умыл...
Что изменилось, осталось что,
Или ради этого так мерзли все?
Есть рука в моей руке,
Есть цель, чтобы были вместе руки эти.
Сколько нас, тех кто стремится см?. Каждый третий, может все?
После ливня на утро один на всех может иметь то, что не имели до сих пор.
Лей, ливень, лей!
Отмывай нас всех от грязи,
Летний дождь...
Мы устали как никогда от зимы,
Лей, ливень, лей
Я вряд ли буду тем, кем я была, Одного прошу майских ливней:
Най бы дождь пошел и зиму смыл, и зиму смыл...
С неба снова вода, вода,
Все мы с ней один на один,
Скляноокий лживый зверь Расколол миллион семей,
Что изменилось, осталось что?.
От новостей взорвало крышу,
Брат на брата-величайший ужас,
Те братья теперь-я и ты,
Не существует никаких"их",
Эта земля нами зорана,
Хочешь крови мое-на!
У нас красная обоих она,
Так что не несите нам в дом беды
Все в воду идем и вышли из воды,
Но не смыть из памяти ни один из тех, кто будет молодым теперь навсегда.
А я раньше дождь, дождь не любил-лей! Мокрый и гадкий, острый такой - лый! Малым не был равнодушен к лужам,
А так терпел, ждал лишь бы поскорее прошел,
И солнце снова, и крыша сухая.
Но сегодня дождь не такой, Или я не такой,
То лей, лей, лей, лей!
Как краснеет снег-лый!
Как люди прижимают людей моих,
Я так горжусь вами и так боюсь,
Что опять увижу, как натравят расскажут, что кому-то враги-лей! И тот поверит в эти ужасы, ужасы - Лей, лей!.
. (2) Лей, ливень, лей... Лей, ливень, лей.