Текст и перевод песни KOLA - Листопад

Листопад

Раптом тебе обпіка
Правда та, що гірка
І несе тебе кудись
Час шукати виходи

Хай дорога поверта
Без зворотнього квитка
І повільно плине час
Коли вогонь давно вже згас

Я зупиняю цей дощ
Але він знов падає, як водоспад
Нащо ми пестимо любов
Ту, що давно вже, мов листопад?

Скільки разів бачила те, що немає більше
Десь там життя вже навкруги
Відпусти мене

Відпусти душу, відпусти словом
Відпусти хоча б на мить
Я хочу вільною бути!

Я зупиняю цей дощ
Але він знов падає, як водоспад
Нащо ми пестимо любов
Ту, що давно вже, мов листопад?

Мов листя жовте, так і ми
Осінньому дощу підкорені
Я нас вкладаю у книжки
Щоб в пам'яті зберегти все нами створене

Я зупиняю цей дощ
Але він знов падає, як водоспад
Нащо ми пестимо любов
Ту, що давно вже, мов листопад?

Листопад

Вдруг тебя обжигает
Правда та, что горька
И несет тебя куда-то
Время искать выходы

Пусть дорога повернет
Без обратного билета
И медленно плывет время
Когда огонь давно уже погас

Я останавливаю этот дождь
Но он снова падает, как водопад
Зачем мы лелеем любовь
Ту, что давно уже, как листопад?

Сколько раз видела то, чего больше нет
Где-то там жизнь уже вокруг
Отпусти меня

Отпусти душу, отпусти словом
Отпусти хотя бы на миг
Я хочу быть свободной!

Я останавливаю этот дождь
Но он снова падает, как водопад
Зачем мы лелеем любовь
Ту, что давно уже, как листопад?

Словно листья желтые, так и мы
Осеннему дождю подвластны
Я нас вкладываю в книги
Чтобы в памяти сберечь все нами созданное

Я останавливаю этот дождь
Но он снова падает, как водопад
Зачем мы лелеем любовь
Ту, что давно уже, как листопад?