Текст и перевод песни Kozak System - Повінь

Повінь...
В очах твоїх злива,
Сльози треба тримати...
Хто він?.
Хто вкрав твої чарівні крила,
Досить його повертати!.
Рваною стрічкою гонки зустрічною
З тими, хто вигадав зраду і вигоду,
Зброю, короля і повія,
Твоя душа ниє, мила...
Нехай моє кохання, будемо стояти!.
Дам сили - все буде просто!.

Дякую тобі, що була!
Дякую тобі, що вела!
Дякую за тишу й слова!
Дякую тобі, що була!

Бачиш сліди на зап′ястях,
Пута минулого впали...
Плачеш...
Так легко плакати від щастя,
Чути, що буде далі!
Рваною стрічкою гонки зустрічною
З тими, хто вигадав зраду і вигоду.
Все, що нам з тобою не треба,
Бо плеще, воліє небо,
Наче йдемо з тобою на щасливий острів,
Бачиш, мила, як все просто!

Дякую тобі, що була
І щоночі брала на крила!
Дякую тобі, що вела,
Що вогонь душі не гасила!
Дякую за тишу й слова,
І за те, що серце відкрила!
Дякую тобі, що була,
І не зреклась, не втекла!

Дякую тобі, що була
І щоночі брала на крила!
Дякую тобі, що вела,
Що вогонь душі не гасила!
Дякую за тишу й слова,
І за те, що серце відкрила!
Дякую тобі, що була,
І не зреклась, не втекла!

Наводнение...
В глазах твоих ливень,
Слезы надо держать...
Кто он?.
Кто украл твои волшебные крылья,
Хватит его возвращать!.
Рваной лентой гонки встречной
С теми, кто выдумал предательство и выгоду,
Оружие, короля и проститутка,
Твоя душа ноет, милая...
Пусть моя любовь, будем стоять!.
Дам силы-все будет просто!.

Спасибо тебе, что была!
Спасибо тебе, что вела!
Спасибо за тишину и слова!
Спасибо тебе, что была!

Видишь следы на запястьях,
Путы прошлого рухнули...
Плачешь...
Так легко плакать от счастья,
Слышно, что будет дальше!
Рваной лентой гонки встречной
С теми, кто выдумал предательство и выгоду.
Все, что нам с тобой не надо,
Ибо плещет, предпочитает небо,
Как будто идем с тобой на счастливый остров,
Видишь, милая, как все просто!

Спасибо тебе, что была
И каждую ночь брала на крылья!
Спасибо тебе, что вела,
Что огонь души не гасила!
Спасибо за тишину и слова,
И за то, что сердце открыла!
Спасибо тебе, что была,
И не отреклась, не сбежала!

Спасибо тебе, что была
И каждую ночь брала на крылья!
Спасибо тебе, что вела,
Что огонь души не гасила!
Спасибо за тишину и слова,
И за то, что сердце открыла!
Спасибо тебе, что была,
И не отреклась, не сбежала!