Текст и перевод песни Krechet - Езотерика

Езотерика

(Знаю хто такий Krechet)

Ей, ей, я лежу у комі десь посеред сподівань
Ти напишеш комент, ну i like на Spotify
Думка як пухлина, і тут не врятує хімія
Купа лікарів мене ґвалтують терапією
Ой, пронесло, і я тут вам не про зліт
Якщо гра — це епоха, я у ній палеоліт
І мені так похуй, хто там забирає Оскари
Я у це закоханий, їбатиму це до смерті
Відчуття померли, як проекти NFT
Всі митці померли, як від дози DMT
Я пишу поради, ніби я потрібен всім
Але цей хлопчина покурив шмалі у сім
Життя поклало раком, але паца Водолій
Я би тут не плакав, та однаково мені
Всі слова пустеля, а картинка океан
Я би не вживав, але мій день — це опіат
В Інтернеті user не прохавав інтернат
Віртуальний дим їв на сніданок немовлят
По-по-подруга естетика, стиль мені як брат
Я і без мольберту можу видати вам арт

Питання на обличчях, в середині істерика
Система дала збій, панує езотерика
На картах потойбіччя, в рішеннях конкретика
Навколо кодло змій, скалічена генетика
Депресія навічно, вмиває руки етика
Маніакальних дій не бачить арифметика
Тут не економічно, все через посередника
На кладовищі мрій танцює фармацевтика

Знаєш, що у мене є?
Мене не відновити, зруйнована машина
Відлуння особливо ховає свого сина
Мій звук дає поїсти пригніченим котам
Не хочу у минуле, не кидаю у фонтан
Рослини всі кімнатні не поливає осінь
Для бідних на вечерю не наша cosa nostra
Ці в синьому не знають, де їм взяти долар
Я не відпочиваю, моя гвинтівка — слово
Я знаю, що сказати, вбиваю амнезію
Не маю намір злотих, я роблю те, що вмію
Примарний промінь світла на кухонній плитці
Мені б тупо хоч раз заснути наодинці
Якщо тобі так важко — чому ти ще не скіпнув?
Тобі важливо самому або важливо з ким ти?
Все, що я кажу, сприймай собі за дійсне
Для мене це не шум, з тобою ми про різне

Питання на обличчях, в середині істерика
Система дала збій, панує езотерика
На картах потойбіччя, в рішеннях конкретика
Навколо кодло змій, скалічена генетика
Депресія навічно, вмиває руки етика
Маніакальних дій не бачить арифметика
Тут не економічно, все через посередника
На кладовищі мрій танцює фармацевтика

(Знаю хто такий Krechet)
(Spotify, в мене Spotify)

Esoterik

(Ich weiß, wer Krechet ist)

Hey, hey, ich liege im Koma irgendwo inmitten von Hoffnungen
Du schreibst einen Kommentar und gibst ein Like auf Spotify
Der Gedanke ist wie ein Tumor, und hier hilft keine Chemie
Ein Haufen Ärzte vergewaltigt mich mit Therapie
Oh, Glück gehabt, und ich bin nicht hier, um über einen Höhenflug zu sprechen
Wenn das Spiel eine Epoche ist, bin ich darin die Altsteinzeit
Und es ist mir so scheißegal, wer die Oscars gewinnt
Ich bin verliebt darin, ich werde es bis zum Tod ficken
Gefühle sind gestorben, wie NFT-Projekte
Alle Künstler sind gestorben, wie von einer Dosis DMT
Ich schreibe Ratschläge, als ob mich jeder bräuchte
Aber dieser Junge hat mit sieben Gras geraucht
Das Leben hat mich gefickt, aber ich, mein Schatz, bin Wassermann
Ich würde hier nicht weinen, aber es ist mir egal
Alle Worte sind Wüste, und das Bild ist Ozean
Ich würde es nicht nehmen, aber mein Tag ist ein Opiat
Im Internet hat der User das Internat nicht verstanden
Virtueller Rauch aß Säuglinge zum Frühstück
Meine Freundin, Ästhetik, Stil ist mir wie ein Bruder
Ich kann dir auch ohne Staffelei Kunst liefern

Fragen auf den Gesichtern, innerlich Hysterie
Das System ist abgestürzt, Esoterik herrscht
Auf den Karten des Jenseits, in Entscheidungen Konkretheit
Um mich herum ein Haufen Schlangen, verstümmelte Genetik
Depression für immer, die Ethik wäscht ihre Hände
Manische Handlungen sieht die Arithmetik nicht
Hier ist es nicht wirtschaftlich, alles wegen des Vermittlers
Auf dem Friedhof der Träume tanzt die Pharmazie

Weißt du, was ich habe?
Ich bin nicht wiederherzustellen, eine zerstörte Maschine
Das Echo versteckt besonders seinen Sohn
Mein Sound gibt unterdrückten Katzen zu fressen
Ich will nicht in die Vergangenheit, ich werfe nichts in den Brunnen
Alle Zimmerpflanzen werden nicht vom Herbst gegossen
Für die Armen zum Abendessen, nicht unsere Cosa Nostra
Diese in Blau wissen nicht, wo sie einen Dollar herbekommen sollen
Ich ruhe mich nicht aus, mein Gewehr ist das Wort
Ich weiß, was ich sagen soll, ich töte die Amnesie
Ich habe keine goldenen Absichten, ich tue, was ich kann
Ein geisterhafter Lichtstrahl auf der Küchenfliese
Ich würde einfach nur einmal alleine einschlafen wollen
Wenn es dir so schwerfällt – warum hast du noch nicht aufgegeben?
Ist es dir wichtig, alleine zu sein, oder ist es dir wichtig, mit wem du bist?
Alles, was ich sage, nimm für bare Münze
Für mich ist das kein Lärm, wir reden über verschiedene Dinge

Fragen auf den Gesichtern, innerlich Hysterie
Das System ist abgestürzt, Esoterik herrscht
Auf den Karten des Jenseits, in Entscheidungen Konkretheit
Um mich herum ein Haufen Schlangen, verstümmelte Genetik
Depression für immer, die Ethik wäscht ihre Hände
Manische Handlungen sieht die Arithmetik nicht
Hier ist es nicht wirtschaftlich, alles wegen des Vermittlers
Auf dem Friedhof der Träume tanzt die Pharmazie

(Ich weiß, wer Krechet ist)
(Spotify, ich habe Spotify)