Текст и перевод песни Krechet - Закодуй

Закодуй

Друже, закодуй мене
Що все буде добре не годуй мене
Що лікує час ти не лікуй мене
Просто поряд будь і не пакуй мене, давай

Зафарбовані в сірий
Вдома стіни, забиті дошками вікна
В кімнаті холодильник, у вазі квітка
Що нагадує мені про наше краще літо
Навколо пахне минулим
Я не знаю, що є страх, бо я живу ним
Вже не я без темені, вона мені дім
Я не рахую, вже минуло кілько діб

Друже, закодуй мене
Що все буде добре не годуй мене
Що лікує час ти не лікуй мене
Просто поряд будь і не пакуй мене, давай
Друже, закодуй мене
Що все буде добре не годуй мене
Що лікує час ти не лікуй мене
Просто поряд будь і не пакуй мене, давай

Я знову з неба на землю
Літати не моє, моє - це очі в стелю
Я бився, та як вітер – лиш об скелі
Дні перетворюють на пісок в пустелі
Я звикаю помалу, звикати вже звичка
Не переживаю, пережив, як зиму річка
Пліч-о-пліч із сяйвом місячним
Я не бачу світло сонячне, лиш свічку
Лиш свічку

Друже, закодуй мене
Що все буде добре не годуй мене
Що лікує час ти не лікуй мене
Просто поряд будь і не пакуй мене, давай
Друже, закодуй мене
Що все буде добре не годуй мене
Що лікує час ти не лікуй мене
Просто поряд будь і не пакуй мене, давай

Закодируй

Друг, закодируй меня,
Не корми меня тем, что все будет хорошо.
Не лечи меня тем, что время лечит.
Просто будь рядом и не мучай меня, давай.

Окрашенные в серый,
Дома стены, забитые досками окна.
В комнате холодильник, в вазе цветок,
Который напоминает мне о нашем лучшем лете.
Вокруг пахнет прошлым.
Я не знаю, что есть страх, ведь я живу им.
Уже не я без тьмы, она мне дом.
Я не считаю, сколько дней уже прошло.

Друг, закодируй меня,
Не корми меня тем, что все будет хорошо.
Не лечи меня тем, что время лечит.
Просто будь рядом и не мучай меня, давай.
Друг, закодируй меня,
Не корми меня тем, что все будет хорошо.
Не лечи меня тем, что время лечит.
Просто будь рядом и не мучай меня, давай.

Я снова с неба на землю.
Летать не мое, мое - это глаза в потолок.
Я бился, но как ветер - лишь о скалы.
Дни превращают в песок в пустыне.
Я привыкаю помалу, привыкать уже привычка.
Не переживаю, пережил, как зиму река.
Плечом к плечу с сиянием лунным.
Я не вижу свет солнечный, лишь свечу.
Лишь свечу.

Друг, закодируй меня,
Не корми меня тем, что все будет хорошо.
Не лечи меня тем, что время лечит.
Просто будь рядом и не мучай меня, давай.
Друг, закодируй меня,
Не корми меня тем, что все будет хорошо.
Не лечи меня тем, что время лечит.
Просто будь рядом и не мучай меня, давай.