Відвернись - МУР перевод на немецкий

Відвернись

Відвернись
Не дивись у вікно
Сьогодні Боги – злі
Сьогодні все одно
Горить земля
Стікає в наші рани
Забудь про все
Замовкли навіть хмари
Хай земля горить
Хай догорає мить
Слави прийдешньої Слави майбутньої
Обійми мене поселися буквами
В голові моїй
Ти залишся голосом
По щокам стікають дрібниці хроносу
Що їх попіл зробить відбитком вічності
Обійми мене
Хай в цій близькості вчений майбутнього всю любов побачить
Хай жінки заплачуть коли будуть вести
По місту нашому їм екскурсії
Бо там будем ми
Обійняті й нерозлучені
Разом стиснуті запозичені
З якоїсь картинки наче
Обійми мене Ну що ти плачеш
Ось вже тут вона заливає двері
Підлогу
Аж до самої стелі обійми мене
Хай горять Помпеї
Відвернись
Не дивись у вікно
Сьогодні Боги – злі
Сьогодні все одно
Горить земля
Стікає в наші рани
Горять Помпеї
А з ними Pax Romana
Відвернись
Що Боги злі – то правда
Це помста за владу
За мир насаджений, за імперію
Чому ми?
Ти питаєш І рвеш артерії горла свого імперського
А чому не ми спитаю я
Хоч ще більш кепського часу для полеміки
Не знайти історикам
Ми тому що "ми" алегорія
На всіх хто підтримує спалення Карфагену
До тла ти розумієш?
Таку систему підтримував прадід твій і можливо дід
А Везувій погубить нас ми підемо за ними вслід
Відвернись
Не дивись в вікно
Сьогодні Бóги – злі
Сьогодні все одно
Горить земля
Стікає в наші рани
Горять Помпеї
І з ними Pax Romana

Wende dich ab

Wende dich ab
Schau nicht aus dem Fenster
Heute sind die Götter zornig
Heute ist es egal
Die Erde brennt
Fließt in unsere Wunden
Vergiss alles
Sogar die Wolken sind verstummt
Lass die Erde brennen
Lass den Moment vergehen
Des kommenden Ruhms, des zukünftigen Ruhms
Umarme mich, niste dich in Buchstaben ein
In meinem Kopf
Bleib als Stimme zurück
Über meine Wangen fließen die Kleinigkeiten der Zeit
Die ihre Asche zu einem Abdruck der Ewigkeit machen wird
Umarme mich
Lass in dieser Nähe den Gelehrten der Zukunft alle Liebe sehen
Lass die Frauen weinen, wenn sie durch unsere Stadt
Führungen für sie machen
Denn dort werden wir sein
Umarmt und unzertrennlich
Zusammengepresst, ausgeliehen
Wie von einem Bild
Umarme mich, was weinst du denn?
Sie überflutet schon die Tür
Den Boden
Bis zur Decke, umarme mich
Lass Pompeji brennen
Wende dich ab
Schau nicht aus dem Fenster
Heute sind die Götter zornig
Heute ist es egal
Die Erde brennt
Fließt in unsere Wunden
Pompeji brennt
Und mit ihm die Pax Romana
Wende dich ab
Dass die Götter zornig sind, ist wahr
Es ist die Rache für die Macht
Für den aufgezwungenen Frieden, für das Imperium
Warum wir?
Fragst du und zerreißt die Arterien deiner imperialen Kehle
Warum nicht wir, frage ich
Obwohl Historiker keinen schlechteren Zeitpunkt für eine Polemik finden könnten
Historiker keinen schlechteren Zeitpunkt
Wir, weil "wir" eine Allegorie sind
Auf alle, die die Verbrennung Karthagos unterstützen
Bis auf die Grundmauern, verstehst du?
Dein Urgroßvater und vielleicht dein Großvater unterstützten solch ein System
Und der Vesuv wird uns vernichten, wir werden ihnen folgen
Wende dich ab
Schau nicht aus dem Fenster
Heute sind die Götter zornig
Heute ist es egal
Die Erde brennt
Fließt in unsere Wunden
Pompeji brennt
Und mit ihm die Pax Romana