Текст и перевод песни Marshroot - Сторінки

Не маю нічого, лиш руки як крила
Тремтять над останнім: "Привіт"
Ти вкотре приходиш, зриваєш вітрила
І знов залишаєш мій світ.

Не вмію літати, боюся питати, -
Давно ж тут ніхто не літав.
Тут люди існують без часу і дати,
Ніяк не доставлять листа.

Тебе ховаю в грудях.
Останнє світло в людях
Нікуди заблукавших не веде
Як світ зіжметься в крапку,
Що стане тісно й слабко,
Я буду з тих, чужих тобі людей.

Не бачу нічого. Від миті до миті
Життя не встигає цвісти.
Мільйони сердець від подібного зшиті,
В моєму побавилась ти.

В кінця і початку подібний відтінок.
Я взяв би й розвіяв думки.
Як тільки стираю тебе зі сторінок -
Знахожу нові сторінки.

Тебе ховаю в грудях.
Останнє світло в людях
Нікуди заблукавших не веде
Як світ зіжметься в крапку,
Що стане тісно й слабко,
Я буду з тих, чужих тобі людей.

Мостам у життя не знайомі перила,
Й дорога не завжди пряма
Ми разом з тобою й для того нам крила,
Та ти їх зірвала сама.

Не имею ничего, только руки как крылья
Дрожат над последним:"Привет"
Ты в который раз приходишь, срываешь паруса
И вновь покидаешь мой мир.

Не умею летать, боюсь спрашивать, -
Давно же здесь никто не летал.
Здесь люди существуют без времени и даты,
Никак не доставят письмо.

Тебя прячу в груди.
Последний свет в людях
Никуда заблудившихся не ведет
Как мир сожмется в точку,
Что станет тесно и слабо,
Я буду из тех, чужих тебе людей.

Не вижу ничего. От мгновения к мгновению
Жизнь не успевает цвести.
Миллионы сердец от подобного сшиты,
В моем позабавилась ты.

У конца и начала подобный оттенок.
Я бы взял и развеял мысли.
Как только стираю тебя со страниц -
Знахожу новые страницы.

Тебя прячу в груди.
Последний свет в людях
Никуда заблудившихся не ведет
Как мир сожмется в точку,
Что станет тесно и слабо,
Я буду из тех, чужих тебе людей.

Мостам в жизнь не знакомы перила,
И дорога не всегда прямая
Мы вместе с тобой и для того нам крылья,
Да ты их сорвала сама.